Рівень водного стресу України та що буде з водою у південних і східних регіонах

Рівень водного стресу — це співвідношення забору прісної води до частки всіх наявних ресурсів прісної води в країні. Про проблему прісної води та кліматичних змін, які впливають на стан прісних водойм, ідеться в матеріалі Української кліматичної мережі.

Чим гірший цей показник — тим він ближчий до 100 %.

Як бачимо з рисунку 1,  сьогодні рівень водного стресу в Україні не високий і дорівнює 13 %. Для порівняння у Польщі цей показник становить 37 %, в Румунії — 6 %, Молдові — 16 %, Білорусі — 5 %. Значно гірша ситуація у країнах Західної Європи, а найгірша — у країнах Північної Африки та Близького Сходу.

Дефіцит води

Прогнози UN Water на 2010–2050 рр. демонструють, що в Україні збільшиться кількість регіонів з категорією «від нестачі до дефіциту води». За даними організації,  дефіцитними вважають регіони, в яких людина вилучає щорічно від 20 до 40 % загальнодоступних відновлюваних ресурсів поверхневих вод, а також сильно дефіцитні  регіони, де  вилучення води перевищує 40 %. Вже у 2010 році південні області України  мали категорію «сильна нестача води». У прогнозах на 2050 рік зазначено, що більшість великих міст і південно-східні області нашої країни мають категорію «від нестачі до дефіциту води».

Південні та східні регіони країни — найбільша загроза

Зміни у просторовому розподіленні водних ресурсів негативно вплинуть на південні та східні регіони країни. Саме вони зараз найменше  забезпечені водою. Опосередкований вплив зміни клімату  пов’язаний із тим, що під час посушливого періоду збільшиться забір води із водотоків для потреб аграрного сектору.

Як зазначають науковці, значну небезпеку становить підвищення температури повітря. Температура повітря вище оптимально допустимого значення у 30^о С — вже несе негативні наслідки.  За такої температури коренева система рослин не зможе компенсувати витрати вологи, що випаровується, а отже, рослини  потребують додаткового зволоження, тобто необхідну воду для поливу змушені брати з річкової мережі.

Також опосередкований вплив змін клімату буде проявлятися через підвищення температур води в річках, а це, своєю чергою, впливатиме на збільшення біопродуктивності водойм, сприятиме інтенсивному розмноженню одноклітинних і багатоклітинних організмів.  Нові мешканці на фоні забруднення водойм провокуватимуть так звану евтрофікацію рівнинних річок. 

Евтрофікація — це збільшення біогенних речовин у водоймі, що викликає бурхливе розмноження водоростей, зниження прозорості води. Ці водорості поглинають  доступний у воді розчинений кисень у глибинних шарах. Зменшення кисню у воді — це масова загибель водних організмів, у тому числі риби. Такий циклічний ланцюговий процес. 

До слова, екоактивісти показали, як виглядає закинутий урановий кар'єр на Дніпропетровщині (ВІДЕО).