Звукова лють або мізофонія: вчені пояснили причину непереносимості шуму та знайшли «протиотруту»

Мізофонія, або так звана «звукова лють», являє собою неврологічний розлад, що полягає у вибірковій непереносимості певних звуків людської життєдіяльності. Термін запровадили у 2001 році американські нейробіологи Павло та Маргеріт Ястребові. Згідно з дослідженнями Оксфордського університету та Університету Дьюка, від цього стану потерпають від 6% до 20% людей у світі.

Найчастішими тригерами для людей із мізофонією є звуки жування, чавкання, шморгання носом, хропіння, прочищення горла або важкого дихання. При цьому роздратування викликає не гучність чи акустичний паттерн, а саме повторюваність звукового подразника.

При контакті з тригером у людини виникає не просто огида, а спалах роздратування або агресії, що супроводжується фізіологічними реакціями: прискоренням серцебиття, м'язовим напруженням та викидом адреналіну. Науковці зазначають, що подібні звуки сприймаються психікою як сигнал потенційної загрози. Особливістю феномену є те, що звукову лють провокують виключно люди, тоді як аналогічні звуки від тварин подібної реакції зазвичай не викликають.

Завдаючи значного психологічного дискомфорту, мізофонія може ускладнювати спілкування з близькими, створювати напругу в родині та заважати професійній діяльності. Для зменшення негативного впливу тригерів науковці рекомендують кілька практичних стратегій:

• Використання фонового шуму: вмикання музики чи телевізора під час спільних прийомів їжі для маскування звуків жування;
• Зміна обстановки: тимчасове переключення уваги або перехід до іншої кімнати під час гострого нападу роздратування;
• Техніка протилежної дії: свідоме нагадування собі про безпеку та теплі почуття до людини, яка видає неприємний звук;
• Когнітивна переоцінка: візуальне переосмислення ситуації (наприклад, уявлення людини в образі тварини, яка споживає їжу).

Систематичне застосування адаптивних технік та розуміння природи неврологічного стану допомагають суттєво знизити рівень стресу та зберегти гармонійні стосунки з оточуючими.

Цей матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не містить медичних чи психотерапевтичних діагнозів і призначень. Якщо роздратування від звуків значно погіршує якість вашого життя, зверніться по консультацію до невролога, клінічного психолога або психотерапевта.