Зрошення як умова виживання: аграрії півдня втратили до 50% врожаю через посуху та війну

Південні регіони України, які традиційно були житницею країни, наразі стикаються з безпрецедентним дефіцитом води. Руйнування Каховської ГЕС росіянами не лише знищило державне майно на 160 млрд грн, а й позбавило доступу до поливу сотні тисяч гектарів у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Як наслідок, у 2025 році врожайність озимини на півдні впала до рекордних 1,25–2,9 тонни з гектара, що майже втричі менше за показники центральних областей.

Про це повідомляє USM.

Науковці попереджають: до 2050 року без іригації землеробство стане неможливим на 80% ріллі півдня. Статистика невблаганна: якщо за радянських часів Україна мала 2,3 млн га зрошуваних земель, то сьогодні, після теракту на ГЕС та через відсутність державної підтримки, функціонують лише 134 тис. га.

За словами президента УЗА Миколи Горбачова, зрошення — це не лише порятунок від посухи, а й бізнес-модель із високою рентабельністю. На поливі врожайність кукурудзи зростає з 7 до 16 тонн з гектара, а окупність інвестицій становить від 2 до 4 років. Це дозволяє переходити на високомаржинальні культури: ягоди та овочі.

Експерти одностайні: будувати нові системи з нуля занадто дорого. Стратегія має полягати у відновленні та модернізації наявних об’єктів, таких як Дунай-Дністровська та Нижньодністровська системи.

Водночас аграрії наполягають на усуненні державної неефективності. "Держава є неефективним управлінцем, а корупція в енергетиці робить воду занадто дорогою," — зазначає Денис Марчук, заступник голови ВАР. Виходом є створення організацій водокористувачів (ОВК), які дозволять фермерам самостійно інвестувати в мережі та контролювати тарифи.

Майбутнє південного агросектору залежить від того, чи зможе уряд трансформувати підхід до меліорації з «гасіння пожеж» на стратегічне залучення приватного капіталу в інфраструктуру.

Більше новин читайте на GreenPost.