Україна є одним із провідних аграрних виробників у світі та входить до числа найбільших експортерів зернових та олійних культур. Орні землі займають 53,9 % території (32 млн га), що за оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) робить Україну однією з найбільш розораних країн світу. Але з початком повномасштабної війни аграрний сектор зазнає системних руйнувань.
Станом на 2024 рік близько 20 % сільськогосподарських угідь України перебувають під прямим впливом війни: частина замінована, частина забруднена токсичними речовинами або недоступна для обробітку через активні бойові дії. Аграрний потенціал України, що забезпечує продовольчу безпеку мільйонів людей у світі, опинився під загрозою.
Експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, Технічного університету Чалмерса та Київського національного університету ім. Тараса Шевченка пояснюють, який вплив війна має на ґрунти та які наслідки цього впливу для біорізноманіття та людей?
Внаслідок вибухів на полях утворюються воронки та нерівності діаметром у кілька метрів. Це ускладнює роботу техніки та зменшує площу, придатну для вирощування культур.
“Ударна хвиля спричиняє ущільнення ґрунту, через що коренева система рослин втрачає доступ до повітря та води. Крім того, вибухи призводять до втрати верхнього родючого шару — його розвіювання або ерозії — що оголює малопродуктивні нижні горизонти ґрунтів”, — коментує Ірина Проценко, кандидат сільськогосподарських наук, менеджерка проєктів WWF-Україна та координаторка проєкту “RECOVER”, що зосереджений на дослідженні природоорієнтованих методів відновлення ґрунтів після розмінування
Без рослинного покриву ґрунт швидше пересихає й стає вразливим до вітру та дощів, втрачаючи свої основні властивості.
Боєприпаси містять тринітротолуол (TNT) і гексоген (RDX), які після вибухів залишають продукти розпаду. Вони забруднюють ґрунт і зберігаються роками, шкодячи рослинам, мікроорганізмам та знижуючи родючість. У процесі детонації утворюються поліароматичні вуглеводні (PAH), що мають канцерогенні властивості та тривалий час лишаються у ґрунті. Фрагменти боєприпасів забруднюють ґрунт важкими металами — свинцем, цинком і міддю — створюючи ризик для здоров’я людей. Крім того, вибухи локально змінюють основні фізико-хімічних властивості ґрунту, що додатково ускладнює відновлення його родючості.
Тарас Ямелинець, керівник напряму "Рідкісні види" WWF-Україна, доктор географічних наук, професор кафедри грунтознавства і географії грунтів Львівського національного університету імені Івана Франка пояснює: “Під час вибухів ґрунт миттєво нагрівається до надзвичайно високих температур, що призводить до термічного руйнування та вигорання поживних елементів, суттєво погіршуючи його родючість. У першу чергу зникає органічна речовина (гумус), яка визначає родючість і відповідає за утримання вологи та елементів живлення. Азотні сполуки (амоній і нітрати) випаровуються у вигляді газів, втрачається до 90% доступного азоту, який є важливим будівельним матеріалом для росту рослин. Сірка переходить у газоподібні форми, фосфор частково вигорає або стає важкодоступним для рослин у вигляді нерозчинних сполук. Калій залишається стійкішим, проте під дією високих температур також може переходити в нерозчинні мінеральні форми. Мікроелементи (цинк, мідь, марганець, бор), окиснюються або зв’язуються у нерозчинні форми, тим самим викликаючи дефіцит у рослин”.
Таким чином, вибухи не лише забруднюють ґрунт токсичними речовинами, але й перетворюють родючий шар на практично «мертвий» субстрат, відновлення якого потребує десятиліть.
У зонах вибухового впливу відбувається масова загибель рослин і насіннєвого банку, що порушує природне відновлення рослинного покриву. Мікробіота ґрунту — ключовий компонент екологічної рівноваги — також зазнає значних пошкоджень, що порушує біохімічні цикли азоту, фосфору та вуглецю. Крім того, спостерігається зниження біорізноманіття ґрунтових безхребетних, які відіграють важливу роль у формуванні структури та повітропроникності ґрунту.
Нездетоновані боєприпаси (UXO) становлять пряму фізичну загрозу для працівників аграрного сектора економіки та місцевих мешканців через створення ризику травмування та загибелі під час робіт на агроугіддях.
“Забруднені внаслідок військових дій ґрунти зазвичай містять різноманітні токсичні речовини, зокрема важкі метали (мідь, свинець, цинк, кадмій), залишки вибухових речовин, таких як TNT і RDX, які можуть спричинити захворювання насамперед шляхом накопичення в агропродукції із загрозою продовольчій безпеці. Існує також ризик забруднення джерел питної води, у разі потрапляння токсикантів у ґрунтові води, що може мати довготривалі негативні наслідки для здоров’я населення та екосистем”, — коментує Віктор Самойленко, експерт проєкту, доктор географічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Пошкоджені поля - це втрачені врожаї, робочі місця та прибутки. Це особливо критично для регіонів, де сільське господарство є основним видом діяльності населення. Обмеження доступу до земель затримує виробничі процеси. Додатково, відновлення продуктивності ґрунтів, потенціалу екосистемних послуг агроландшафтів, потребує значних вкладень у очищення та відновлення, що створює довгострокове економічне навантаження на підприємців, громади та державу.
Відновлення ґрунтів, пошкоджених війною, є критично важливим завданням для України.
“Цей процес вимагає комплексного підходу та спільних зусиль: професійного розмінування саперами, досліджень науковців для оцінки забруднення, участі фермерів та місцевих громад, активної підтримки держави через ефективні регуляторні механізми й програми допомоги, а також залучення міжнародних партнерів і фінансових ресурсів для впровадження сталих технологій очищення ґрунтів, їх відновлення та моніторингу”, — пояснює Євгенія Волчко, керівниця проєкту RECOVER, PhD, доцент, Технологічний університет Чалмерса.
Попри складність і масштабність завдання, лише повноцінне відновлення ґрунтів забезпечить безпечні умови для ведення сільського господарства, відновлення продуктивності земель і виробництво безпечної екологічно чистої аграрної продукції. Це не лише внесок у відбудову економіки, а й гарантія продовольчої безпеки для України та світу, а також захист біорізноманіття та здоров’я населення.
Більше новин читайте на GreenPost.