В урядовому законі «Про удосконалення умов підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії», зареєстрованому 15 червня 2020 року у Верховній Раді під №3658, Кабмін пропонує визначити максимальний розмір цінової пропозиції учасника аукціону в залежності від виду альтернативного джерела енергії.
У пояснювальній записці сказано, що ЗП №3658 розроблено з метою прискорення переходу до нової, конкурентної моделі підтримки відновлюваної енергетики, шляхом проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки, збалансування кошторису ДП «Гарантований покупець» та з метою вирішення нагальних викликів галузі.
Так цінова пропозиція учасників виробників сонячної та вітрової електрогенерації не може бути вищою за 9 євроцентів за 1 кВт∙годину для аукціонів, що проводяться до 31 грудня 2024 року, а для аукціонів, що проводяться з 1 січня 2025 року, цінова пропозиція знижується та не може бути вищою за 8 євроцентів за 1 кВт∙годину.
Цінова пропозиція учасника аукціону з інших видів альтернативних джерел енергії (крім енергії вітру, енергії сонячного випромінювання, доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії — вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), не може бути вищою за 12 євроцентів за 1 кВт∙годину.
Фото Укренерго
Проєктом акта також вносяться зміни до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії», «Про режим іноземного інвестування», «Про оренду державного та комунального майна», в частині удосконалення умов підтримки виробників за «зеленим» тарифом.
Крім того, пропонується підвищити частку річної квоти підтримки, яку може отримати один кінцевий бенефіціарний власник з 25 до 35%, що відповідає Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Автори закону наголошують, що його прийняття дозволить забезпечити сталий розвиток відновлюваної енергетики з урахуванням інтересів держави, виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, а також споживачів електроенергії та інших учасників ринку.
Редакція GreenPost попросила прокоментувати законопроєкт ключових експертів у сфері відновлюваної енергетики, представників асоціацій.
Українська вітроенергетичної асоціації (УВЕА) стали одним із підписантів Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики від 10 червня 2020 року. В УВЕА повідомили, що в асоціації уважно слідкують за подіями, які розвиваються після підписання Меморандуму, зокрема, за нормами та положеннями, прописаними у поданих до Верховної Ради України законопроєктах.
В УВЕА зауважують, що за для виконання повною мірою умов Меморандуму, необхідно внести відповідні зміни щонайменше до деяких Законів України. Наразі підготовлено три законопроєкти, що передбачають внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 3657 від 15.06.20, до Статті 6 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» №3659 від 15.06.20 року та «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» № 3658 від 15.06.20 року.
Андрій Конеченков, Голова Правління УВЕА та безпосередній учасник переговорів з Урядом, після аналізу законопроєкту, зазначає:
"Перш за все, варто зауважити, що усі подані на розгляд до Парламенту законопроєкти мають відповідати та закріплювати умови Меморандуму, під якими УВЕА підписалася 10 червня, і законопроєкт № 3658 не є виключенням. Наразі між підписантами Меморандуму існує певна пересторога щодо впливу Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП України, очолюваного Андрієм Герусом, на прийняття даних законопроєктів Парламентом та погіршення у них умов для «зеленої» енергетики, оскільки Андрій Герус не підтримує актуальні умови Меморандуму".
Фото УВЕА
Крім того, за словами Конеченкова, позиція УВЕА є доволі простою, вона підтримуватимує прийняття тих законопроєктів, положення яких відповідатимуть умовам узгодженого Меморандуму, що наразі направлені на розблокування виплат за «зелену» електроенергію Гарантованим покупцем, розв’язання системної кризи на ринку ВДЕ та стимулювання подальшого розвитку «зеленої» генерації в Україні.
"У випадку ж, якщо ці умови будуть погіршені прийнятими законопроєктами, через те, що сам Меморандум не є законом, УВЕА буде активно реагувати на такі зміни", - додає Конеченков.
Георгій Гелетуха, енергетичний експерт уточнює, що в цілому підтримує законопроєкт в частині, яка стосується біоенергетики. При цьому він звертає увагу, що це його персональна думка, бо позиція Біоенергетичної асоціації Україні потребує часу на підготовку та узгодження.
Георгій Гелетуха прокоментував окремі пункти законопроєкту №3658 та додав такі пропозиції:
• Пропонується зменшити мінімальну частку обов’язкового розподілу річних квот підтримки за окремими технологіями з 15 до 10 відсотків. Підтримую, це надасть можливість більш гнучко встановлювати річні квоти підтримки, надаючи переваги джерелам, які більш необхідні для енергосистеми.
• Пропонується визначити можливість проведення аукціонів як за окремими альтернативними джерелами енергії, так і для інших видів крім СЕС та ВЕС разом. Тобто, пропонується дати можливість проведення аукціонів окремо для біомаси, для біогазу, або разом для всіх «інших», крім сонця і вітру. Підтримую, всі «інші» мають приблизно однаковий рівень зеленого тарифу і їх конкуренція на спільному аукціоні можлива. Можливість окремих аукціонів по кожному з видів «інших» теж може стати корисною.
• Пропонується проводити аукціони відповідно до графіка проведення аукціонів. Вбачаю необхідність корегування, оскільки потенційно цей графік може взагалі не передбачати проведення аукціонів, чи їх дуже рідке проведення. Пропонуємо залишити запобіжник: Аукціони з розподілу річних квот підтримки проводяться згідно з графіком проведення аукціонів на відповідний рік, але не рідше ніж двічі на рік, не пізніше 1 квітня та 1 жовтня відповідного року.
• Пропонується визначити розмір максимальної цінової пропозиції учасників аукціону, які виробляють електричну енергію з «інших» видів альтернативних джерел енергії – 12 євроцентів за 1 кіловат-годину. Не згоден. Для біоенергетики це певне зниження цієї верхньої межі. Було 12,39, пропонується 12. Зниження на 3%. Сектор і так не розвивається і в понад 5 разів відстає від Нацплану НПРВДЕ. Це також суттєве зниження для мікроГЕС.
• Пропонується визначити частку річної квоти підтримки, яку може отримати один кінцевий бенефіціарний власник (контролер) за один календарний рік, у розмірі 35 відсотків (було 25 відсотків). Не згоден. Вигідно великим гравцям. Невигідно малим гравцям. З цією нормою більше великих гравців виграють аукціони, а малі гравці їх програють.
• Пропоную новий пункт. Оплата відпущеної електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії з використанням біомаси та біогазу, враховуючи значну паливно-сировинну складову, соціальні та екологічні завдання і наслідки їх діяльності, не може бути менше ніж 60 відсотків суми, яка підлягає оплаті у відповідному розрахунковому періоді (місяці), включаючи оплату заборгованості, що виникла у періоди до введення в дію цього закону.
Фото Укренерго
Редакція поспілкувалась також з представником сонячної генерації.
Юрій Фаворський, голова Асоціації сонячної енергетики України, замість коментаря щодо законопроєкту висловив своє відношення до ситуації, яка склалась у галузі.
Він зазначив, що держава в особі підприємства «Гарантований Покупець» не виконує свої зобов’язання. «ГП» заборгував близько 14 млрд гривень, йому не виплачує Укренерго і цей ланцюжок досить довгий, тому слово «гарантований» не означає, що він буде платити.
"Наприклад, є конкретний український підприємець, директор сонячної станції, який взяв кредит в українському банку. З 8,5 млн гривень боргових зобов’язань «ГП» вчора надіслав на його рахунок 60 тис. гривень. Тож який може буде законопроєкт, якщо держава не виконує свої зобов’язання за попередніми законами", - зауважує голова асоціації.
Експерт додає, що Меморандум підписали дві асоціації – УВЕА та Європейсько-українського енергетичного агентства. Асоціація сонячної енергетики й багато гравців ринку сонячної енергетики вирішили не підписувати документ. Деякі представники сектору займають жорстку позицію, говорять, що варто звертатись до судів.
"Сонячну енергетику хочуть урізати на 15%, впевненості, що накопичені борги повернуть, немає. При цьому галузь відновлюваної енергетики є однією з трьох, разом з ІТ та АПК, найбільш прозорих галузей, де сплачують податки, — вважає Юрій Фаворський і додає, — Підприємства мають багато іноземного капіталу, який партнери інвестували в енергетику Україну. Приймати новий закон варто після того, як держава виконає зобов’язання по старому, щоб не було міжнародних судів і удару по іміджу України".
Наразі «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» знаходиться на ознайомленні у профільному комітеті.