Забрудненість вод України нафтою тривожно зростає – Держводагентство

Дані державного обліку водокористування свідчать про те, що у 2019 році у складі зворотних стічних вод у поверхневі водні об’єкти України було скинуто 224,9 тон нафтопродуктів.

Діяльність промислових підприємств, відходи транспортної діяльності, видобуток нафти, перевезення нафтопродуктів – ось далеко не повний перелік причин, за якими нафтопродукти можуть виявитися як в поверхневих, так і в ґрунтових водах (особливо в місцях видобутку нафти).

«Антилідером є житлове та комунальне господарство – понад 186 тонн, друге місце – промисловість, яка скинула  33,7 тони нафти (у т.ч. чорна металургія – понад 17 тонн, хімічна промисловість – понад 12 тонн). Третє місце - торгівля і громадське харчування – 3,9 тони», - повідомила GreenPost начальник відділу адміністрування водного кадастру та моніторингу вод Марія Шпанчик.

Як не дивно, внесок транспорту лише 0,4 тонни (мабуть, не враховували катастрофічні розливи нафти, а сільського господарства – 0,2 тонни.

Визначити наявність нафтопродуктів у воді можна за стійким характерним «бензиновим» запахом, неприємним смаком, а також зміною кольору.

«Нафтопродукти у воді не тільки надають їй неприємний запах, а й несуть пряму загрозу здоров’ю. З огляду на всі можливі ризики, вміст нафтопродуктів у воді, яка надходить до кранів споживачів, суворо регулюється. Цей показник не повинен перевищувати 0,1 мг/дм³», - інформує Марія Шпанчик.

Антилідером у нафтозабрудненні є як не дивно, Харківщина. Вона спустила у водойми понад 118 тонн нафти і нафотопродуктів. Найбільше постаралися два комунальних підприємства, одне з яких обслуговує дві третини Харкова, друге – решту мегаполіса. Це, відповідно, комплекс бiологiчної очистки "Диканiвський" – майже 99 тонн і Комплекс бiологiчної очистки "Безлюдiвський» - 17 тонн.

Як держава реагує на таке забруднення?

На сайті ДЕІ про це інформації знайти не вдалося. Тут переважно пишуть про аварійні розливи.

Так, тільки за один тиждень квітня (з 10 по 16) 2020 таких розливів було три. На Франківщині ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» засмітило та забруднило земельну ділянку площею 1638 кв. м нафтопродуктами та важкими металами (кадмій, цинк, мідь, нікель). Інспекція нарахувала збитків на 18,4 млн грн. Матеріали направлено до Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській  області.

Інспекцією Столичного округу проведено розрахунок збитків та пред’явлено претензію на суму 754 тис. 752 грн. КП «Плесо» за забруднення відходами нафтопродуктів та паливно-мастильними матеріалами водойми Опечень 5 (озеро Лугове).

Інспекцією у Чернігівській області проведено розрахунок збитків на суму 1 млн 240 тис. 832 грн. за видобування нафти без спеціального дозволу невстановленими особами на території с. Варварівка Бахмацького району. Матеріали направлено до Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській  області.

Можна згадати подібні випадки і у минулому році. Так, у лютому 2019 на території Грунської об’єднаної територіальної громади Охтирського району Сумської області внаслідок розгерметизації нафтопроводу Рибальці – Качанівка стався витік нафти на дві земельні ділянки площею 270 м² та 180 м².

Але невідомо, скільки ж забруднювачі сплатили штрафів, збитків, відшкодувань. Невідомо, хто і на який строк був покараний за результатами кримінальних проваджень.

Яскравим прикладом неспроможності влади є історія з танкером «Делфі» під Одесою. Він там лежить з осені і забруднює море і пляжі. Це завдає збитків місту, бізнесу, шкодить людям, природі, але…

Навіть президент на початку цього липня оглянув місце аварії і заявив, «у нас імпотентна влада».

Взагалі, система влади показала себе надзвичайно слабкою у цій ситуації.

«Інспекція також зверталась до Одеської філії ДП «АМПУ», Капітана морського порту Одеса, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області та до Управління Служби безпеки України в Одеській області, щоб отримати інформацію про власника танкера. Все ще чекаємо на ці відомості, оскільки вони необхідні для розрахунку та винесення претензії щодо відшкодування збитків за забруднення», - написав на сайті ДЕІ її нинішній голова Андрій Мальований.

Збитки мають бути чималенькими. Вміст нафтопродуктів у Чорному морі біля одеського пляжу «Дельфін» перевищує норму в 16,4 раза.

Танкер «Делфі»: довжина – 60 м, ширина – 10 м, водотоннажність – близько 1600 тонн. Ходив під прапором Молдови.

Ну ок, аварія на морі. А якщо на ріці? Ось приклад подібної аварії на Дунаї. Вона сталася у листопаді 2012: витік нафтопродуктів з корабля, який перевернувся в Русе, Болгарія.

"Нафтопродукти особливо небезпечні для екосистем річки і прибережних водно-болотних угідь. На сьогодні рівень води у річці високий і вода заходить в прибережні райони заплави, що сприяє поширенню забруднення. Нафтохімія розкладається повільно і продукти розкладу часто більш токсичні, ніж сама нафта ", сказав експерт WWF Стоян Міхов.

Нафта утворює на поверхні води плівку, завтовшки в одну молекулу. Одна крапля похідних нафти може забруднити мільйон крапель чистої води. Цей тонкий шар обмежує доступ кисню у воду і викликає задуху риб і всіх водних організмів.

«Особливо небезпечні нафтові плями для водоплавних птахів, оскільки пір’я злипається і перестає бути водонепроникним. Як наслідок, пір'я, просочене водою і нафтою, стає важким і птахи вмирають від обмороження чи тонуть. Токсичність нафтопродуктів може вбити птахів, навіть якщо вони якимось чином уникнули попередніх наслідків», - додав Стоян Міхов.

«Останні місяці світ спостерігав за ціновими коливаннями нафти. Ні для кого не секрет, що ця тимчасова ситуація склалась через зменшення попиту на «чорне золото» на період пандемії Covid-19. І хоча вчені активно розробляють нові альтернативні види палива, створюються електрокари, але реальної альтернативи нафти поки немає. Тож найближчим часом нам і далі доведеться намагатись вберегти себе та довкілля від негативного впливу нафтопродуктів, а для цього розібратися де нас може підстерігати небезпека», - резюмувала Марія Шпанчик.

За даними Держводагентства ситуація по областях щодо скидів нафтопродуктів виглядає наступним чином:

• Харківська — 118,1 (у тому числі м. Харків — 116,1) тони;
• Дніпропетровська — 32,4 (у тому числі м. Дніпро — 15,2) тони;
• Донецька* — 18,4 (у тому числі м. Маріуполь — 9,2) тони;
• Запорізька — 13,4(у тому числі м. Запоріжжя — 12,6) тони;
• Київська — 11,4 (у тому числі м. Київ — 9,5) тони;
• Одеська — 7,1 (у тому числі м. Одеса — 3,2) тони;
• Миколаївська — 5,6 (у тому числі м. Миколаїв — 5,5) тони;
• Черкаська — 5,5 (у тому числі м. Черкаси — 4,8) тони;
• Житомирська — 2,1 (у тому числі м. Житомир — 1,9) тони;
• Рівненська — 2,1 (у тому числі м. Рівне — 1,8) тони;
• Кіровоградська — 1,5 (у тому числі м. Кропивницький — 1) тони;
• Луганська* — 1,3 тони;
• Івано-Франківська — 1,2 (у тому числі м. Івано-Франківськ — 0,7) тони;
• Хмельницька — 1,1 (у тому числі м. Хмельницький — 0,7) тони;
• Полтавська — 0,9 (у тому числі м. Полтава — 0,03) тони;
• Волинська — 0,6 (у тому числі м. Луцьк 0,5) тони;
• Чернівецька — 0,6 (у тому числі м. Чернівці — 0,6) тони;
• Львівська — 0,3 (у тому числі м. Львів — 0,02) тони;
• Вінницька — 0,2 (у тому числі м. Вінниця — 0,006) тони;
• Тернопільська — 0,2 (у тому числі м. Тернопіль — 0,1) тони;
• Чернігівська — 0,1 (у тому числі м. Чернігів — 0,03) тони;

У Закарпатській, Сумській та Херсонській областях зафіксовано ще менші показники.

Якщо ж говорити про підприємства, то найбільше нафтопродуктів скидають до водойм України:

• Комплекс біологічної очистки «Диканівський», м. Харків — 98,8 тонн;
• Комплекс біологічної очистки «Безлюдівський», м. Харків — 17 тонн;
• КП «Дніпроводоканал» ДМР, м. Дніпро — 10,4 тони;
• ПРАТ «АК «Київводоканал», м. Київ — 8,7 тонн;
• ПАТ «Запоріжьсталь», м. Запоріжжя — 8,5 тонн;
• ПрАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Iлліча», м. Маріуполь — 6,7 тонн;
• МКП «Миколаївводоканал», м. Миколаїв — 5,5 тонн;
• філія ПРУВОКС ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», м. Павлоград — 4,9 тонн;
• КП «Кривбасводоканал», м. Кривий Ріг — 4,7 тонн;
• ПАТ «Азот», м. Черкаси — 4,5 тонн.

Як ми вже писали, в 2019 році в Росії було зареєстровано 819 випадків розливу нафти на загальній площі 93,6 га. У 2018  - 3 053 випадки на площі в 214,5 га. Уряд РФ ігнорує звернення громадськості, яка вимагає навести лад у екоконтролі та суворо карати порушників.