З 10 жовтня по 29 грудня Україна пережила дев’ять масштабних атак суровікінських «терористично-енергетичних військ». Але здобутки на їх фоні російських підрозділів ІПсО дуже скромні. Про це розповідають у Центрі стратегічних комунікацій.
У повідомленні йдеться, що ніяких маршів протесту зі свічками на центральних вулицях і площах українських міст не відбувається. Поодинокі скарги мають виключно побутовий характер («чому в сусідньому домі є світло, а в нас немає») і аж ніяк не «протестно-політичний». Пропаганда у розпачі.
Ба більше, спроможність енергосистеми України відновлюватися вже дала привід росіянам поставити питання вголос: «А чи не бреше нам Конашенков щодо ефективності ударів по об’єктах української інфраструктури?».
Усе почалося з диванного «воєнкора» Подоляки, який ще 25 грудня заявив, що удар високоточною зброєю по Бурштинській ТЕС насправді був у «молоко». А, мовляв, «масштабну пожежу організували українці за допомогою… шин».
Далі «шини протиповітряної оборони» палали праведним вогнем вже по всій Z-спільноті. 28 грудня колаборант Царьов навіть визнав роботу українських енергетиків «ефективною і нестандартною» і заявив: «За звітами (Конашенкова) ми вже давно війну виграли б».
«Що ж, як бачимо, визнавати поразку вже на другому, енергетичному, фронті проти України, на який за різними оцінками витрачено близько мільярда доларів, Росії важко. Тому в неї і палає», — наголошують у Центрі стратегічних комунікацій.
Нагадаємо також про чотири причини неефективності ударів по національних системах електропостачання: американський досвід.