Пандемія COVID-19 примусила зацікавитися питаннями вакцинації/імунітету навіть тих, хто раніше був дуже далекий від цієї теми. Проте інформація про це настільки суперечлива, що розібратися в ній без «гіда» дуже складно. Чому наявність антитіл не гарантує, що організм упорається з хворобою, чим протикоронавірусна вакцина відрізняється від усіх попередніх (і чому, фактично, відкриває нову еру вакцинації), що робити, прочитавши список побічних ефектів нової вакцини, та кому не варто нею вакцинуватися? На всі ці запитання може дати відповідь уже знайомий читачам GreenPost професор Віктор Досенко — патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. Богомольця Національної академії наук України.
– Як влаштований людський імунітет?
– Є імунітет клітинний і гуморальний — це ті самі Т-лімфоцити, які ми називаємо душевними, й антитіла, які розчиняються в рідинах, як у воді, тому вони гуморальні.
Скріншот із вікіпедії
– Чи вакцина так само вмикає імунітет, як хвороба?
– Так. І я дуже радію, що вакцини, які вже почали активно впроваджуватися, вже пройшли клінічне дослідження — це вакцини, які імітують саме розвиток, індукцію клітинного імунітету. Чому? Тому що РНК-вакцина зсередини клітини почне синтезувати вірусний білок. Раніше вакцини робили чи з білків, чи зі знешкодженого, ослабленого вірусу. Наприклад, АКДП чи протигрипозна вакцина — це білкові вакцини. Для певних інфекцій це добре. Але для таких інфекцій, як грип чи SARS-CoV-2, це не працює. Точніше, поганенько працює, бо все ж таки ефект ледь-ледь є. Тому ми маємо подякувати цій пандемії. Так, це дуже небезпечна ситуація для економіки, і маса людей постраждала від локдаунів, але пандемія спрацювала як тригер для впровадження нових технологій. Наукова спільнота пішла на певний ризик і підтримала розробку ДНК- та РНК-вакцин. Вони будуть працювати тільки тоді, коли потраплять досередини наших клітин. І вони потраплять досередини наших клітин, імітуючи процес зараження — так, ніби вірус туди заліз. Але вірусу справжнього немає і захворювання немає: ми нацьковуємо нашу імунну систему на внутрішньоклітинного паразита. Імунна система думає, що всередині цієї клітини паразит, активуються душевні лімфоцити, які нам дадуть захист від реального вірусу.
Якщо з реальним тигром ви познайомилися, то можете впізнати його і по хвосту, і по лапах, і по вухах, і по вусах, і по зубах. Образно кажучи, імунізація — це розповідь тільки про хвіст. Але цього може бути цілком достатньо, щоб розпізнати тигра. Потрібна вакцинація, щоб захистити людей із груп ризику від важкого захворювання, ускладнень, а, можливо, і смерті.
– Яким чином така вакцина має потрапити в клітину?
– Шляхом звичайної внутрішньом’язової ін’єкції. Просто це наночастинки, які легко проникають у клітини.
Ця ідея вже багато разів перевірялась у лабораторіях. Уже років 15 ведуться ці розробки в галузі РНК- та ДНК-вакцин. І ось нарешті вирішили зробити цю вакцину, перевірити її на першій, другій та третій фазі й переконатися в її безпечності й ефективності.
– У CNN нещодавно писали, що деякі експериментальні коронавірусні вакцини використовують нові технології, що включають молекули мРНК, як «програмний софт» для клітин. Це звучить доволі страшно…
– Я би запропонував іншу аналогію. Уявіть, що вас хтось пригостив пиріжком. Він вам дуже сподобався, і ви як господиня можете розібрати цей пиріжок, подивитися, з чого він зроблений, яке там повидло, яке тісто — але не факт, що ви зможете спекти такий самий пиріжок, бо ви не знаєте рецепту. Тому якщо вам сподобався пиріжок, ви попросите рецепт у господині, яка його спекла. Ось РНК- і ДНК-вакцини — це рецепти, і ми самі зробимо (наші клітини) вірусний білочок, тобто цей пиріжечок.
Так, щоб навчити достатню кількість імунних клітин.
– Є думка, що родина коронавірусів визначається найбільшою кількістю мутацій, і доки розробляють вакцину проти цього вірусу, він встигне мутувати, і вона буде вже не потрібна.
– Все буде перевірено на практиці. Поки що цей вірус змінюється не так швидко. Перевірки на десятках тисяч людей не показали жодних особливостей у формуванні імунітету. Ці люди захищені вакциною, ефективність її становить 92–94 %. Раніше за аналогічних інфекцій така ефективність не досягалася білковими вакцинами (тобто з уже готовими пиріжками).
– Також кажуть, що у пенсійному віці відбувається інволюція імунітету, і жодні вакцини не можуть його уже стимулювати так, щоб викликати потрібну реакцію.
– Це неправда, звісно.
Адже ми перебуваємо в мікробному оточенні, в «шубі» з мікробів, і якщо ми не відповідаємо, то ця «шуба» нас з’їдає моментально. Звичайно, імунітет може не відразу сформуватися, але ж для цього є дві дози вакцини — в дослідженні це врахували й набрали певну кількість людей 60+. Невипадково, що перша вакцинована пацієнтка була саме з групи ризику. Це символічно, адже саме таких людей насамперед треба врятувати від важкої інфекції.
– Зараз говорять, що треба щепити і перехворілих, бо, мовляв, імунна відповідь поліпшиться.
– Я такої рекомендації не знаю. Якщо людина точно перехворіла на коронавірусну інфекцію, їй вакцинація не потрібна.
– Ви бачили список можливих побічних ефектів вакцин від СDС?
– Бачив. Так, це може бути, але вірогідність мізерна. Тому я кажу: не треба проводити щеплення всіх своїх дітей чи всіх своїх батьків, а тільки тих, які вам дорогі, яких ви хочете залишити живими. От їх треба переконати зробити вакцинацію.