Японія використовує важку техніку та ШІ для того, щоб допомагати Україні в розмінуванні території
40 % жертв наземних мін — це діти, які граються в полі й випадково наступають на міну.
Жінки-добровольці допомагають розміновувати територію. Скріншот відео DW 
З огляду на те, що близько 2 млн наземних мін забруднюють близько 174 000 км2 території України, Японія застосовує свої дипломатичні та технологічні навички, прагнучи зменшити загрозу в країні, що потерпає від війни. Про це розповідає Deutsche Welle.
Цієї осені Японія проведе міжнародний семінар, присвячений зусиллям із розмінування в Україні. Після цього вона головуватиме на 22-й конференції сторін Оттавської конвенції — угоди 1997 року, яка забороняє використання, накопичення, виробництво і передачу протипіхотних мін — під час зустрічі в Женеві в грудні.
Водночас японський уряд, приватні компанії та науковці використовують як найсучасніші технології, так і більш традиційні підходи до очищення великих територій від мін і боєприпасів, що не вибухнули, намагаючись урятувати життя українців.
Японські компанії мають багаторічний досвід у цій царині. Компанія Komatsu Ltd, токійський виробник важкої будівельної техніки, співпрацює з неурядовими організаціями в Камбоджі з 1999 року з метою очищення рисових полів і сільської місцевості від мін. З того часу компанія розширила подібні програми до Лаосу, Афганістану й Анголи.
Пристрої для підриву «на місці
9 липня 2024 року посол Японії в Києві Кунінорі Мацуда передав Україні чотири важкоброньовані екскаватори Komatsu. Машини оснащені обладнанням для безпечного підриву протипіхотних мін «in situ» — на місці їх встановлення.
Міністерство закордонних справ у Токіо виступило із заявою, в якій зазначило, що знешкодження мін і боєприпасів, що не вибухнули, є «не лише важливим для забезпечення безпеки мешканців, а й необхідною умовою для відновлення та реконструкції» в Україні.
Наступного місяця група стажерів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) вирушила до Японії для проходження інструктажу з експлуатації й обслуговування обладнання, а потім до Камбоджі для практичних занять у польових умовах.
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року до кінця 2024 року Японія надала Україні 91 млрд єн (553,9 млн євро, 617 млн доларів) грантової допомоги для сприяння її відновленню.
Японія обіцяє допомагати Україні
Однак, згідно з умовами своєї післявоєнної конституції, Японія має дотримуватися суворих обмежень на військову допомогу Україні. Токіо надав Києву медичне обладнання, каски та бронежилети, але не боєприпаси чи системи озброєння, які надходили від інших країн.
Проте японські лідери, які змінювали один одного, зобов'язувалися робити все можливе для надання допомоги.
«Японія активізує свої зусилля у сфері розмінування, щоб дати можливість українському народу почуватися спокійно, відновлюючи своє повсякденне життя», — заявив тодішній прем'єр-міністр Фуміо Кісіда учасникам Українського мирного саміту торік у Швейцарії.
І доки компанія Komatsu використовує випробувані методи для знешкодження мін, інші застосовують останні технологічні досягнення для розв'язання цієї проблеми.
Дрони вчаться знаходити міни з повітря
У лютому Хідеюкі Савада, професор Школи передової науки й інженерії Токійського університету Васеда, взяв участь в онлайн-семінарі, організованому Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, щоб детально розповісти про свої останні досягнення.
Команда Савади розробляє систему, яка навчає штучний інтелект виявляти міни за допомогою дрона, оснащеного інфрачервоною камерою. Дрон здатен сканувати великі ділянки місцевості набагато швидше, ніж людина з ручним обладнанням для виявлення мін. Потенційні загрози можуть бути позначені, щоб фахівці-інженери могли їх убезпечити.
«Я розпочав це дослідження у 2019 році й намагаюся змусити роботів поводитись і реагувати, як людина. Ми використовуємо машинне навчання, щоб навчити робота розпізнавати міни серед сотень зображень, які вводимо», — розповів Савада, експерт зі штучного інтелекту, робототехніки та машинного навчання.
Він додав, що завдання значно ускладнюється тим, що міни зазвичай закопані під землею, тому інфрачервона камера необхідна для виявлення й ідентифікації цілі за тепловим сигнатурою металу чи пластику, додав він. Температура, рівень вологості та склад ґрунту ще більше ускладнюють ситуацію, але ці проблеми поступово вирішуються, говорить Савада.
«Наразі ми маємо показник успіху близько 95 % для заглиблених мін, і ми додаємо додаткові змінні, такі як температура та рельєф місцевості», — сказав він.
Савада та його команда збирають дані про ці змінні в Україні. Японський експерт прагне потрапити на місцевість — хоча він каже, що для досягнення оптимальних результатів потрібно зробити ще багато роботи.
«Там використовується понад 100 різних типів мін, тому важко зібрати всі дані, які нам потрібні для кожної ситуації», — сказав він.
Захист «цілого покоління дітей»
«Хоча система ще не досконала, я вважаю, що дуже важливо протестувати її в реальних умовах і зібрати більше даних, аби ми могли поглибити наші знання про технологію та довкілля, щоб стати ефективнішими», — сказав Савада.
І дуже важливо, щоб такі вдосконалення були зроблені швидко, додав він.
«Ми знаємо, що 40 % жертв наземних мін — це діти, які граються в полі й випадково наступають на міну. Розв'язання цієї проблеми означатиме, що цілому поколінню дітей не доведеться цього пережити. В Україні, навіть після закінчення війни, міни залишаться, а це означає, що багато територій будуть небезпечними. Я хочу зробити все можливе, щоби змінити це, і є й інші японські компанії й організації, які роблять те ж саме», — сказав Савада.
Більше новин читайте на GreenPost.
