Коли потрібно здавати аналізи, аби дізнатися про стан печінки, і що вони можуть показати? Про це розповідає видання «Доктор Пітер».
Багато захворювань печінки можуть перебігати безсимптомно, тому лабораторні показники аналізів необхідні й інформативні у таких випадках:
«Деякі біохімічні аналізи називаються печінковими пробами. З їхньою допомогою можна виміряти кількість ферментів, що потрапляє в кровотік, або оцінити функцію печінки шляхом дослідження гепатобіліарної екскреції. Інші тести використовуються для оцінки функції, що синтетизує печінки», — розповідає Марина Фурсова, медичний директор лабораторії.
1) Головний маркер, який можна визначити за аналізом крові, — це рівень АЛТ (аланінової амінотрансферази) та АСТ (аспарагінової амінотрансферази). Саме вони одними з перших реагують на те, що печінка зазнає якихось змін або потерпає від частого прийому алкоголю. АСТ і АЛТ вважаються двома найважливішими показниками пошкоджень печінки, хоча АЛТ більш специфічний, ніж АСТ. Так, у деяких випадках АСТ безпосередньо зіставляється з АЛТ і обчислюється їх співвідношення, яке може прояснити, чому орган пошкоджений. Показник АСТ у крові також часто зіставляється з іншими аналізами, наприклад, на лужну фосфатазу, загальний білок і білірубін для визначення конкретної форми захворювання печінки.
2) Біохімічний аналіз крові на білірубін — пігмент жовчі, який продукується при руйнуванні білків гемоглобіну, старіючих червоних клітин крові. Його призначають при хворобах печінки, порушенні відтоку жовчі та захворюваннях жовчовивідних шляхів, появі жовтяничності очей та шкіри. Цей показник дає лікарю розуміння, як у людини працює печінка.
3) Лужна фосфатаза (ЛФ). Підвищений рівень цього ферменту гепатоцитів передбачає холестаз — стан, при якому жовч не може текти з печінки до дванадцятипалої кишки. Активність лужної фосфатази іноді підвищується й у здорових людей, це не обов'язково свідчить про будь-яку патологію. Щоби чітко інтерпретувати зміну активності лужної фосфатази, необхідна комплексна оцінка результатів інших аналізів і навіть інших медичних даних.
4) Гамма-глютамілтранспептидаза (ГГТП). Це білок, який міститься в печінці та підшлунковій залозі. Його активність у крові підвищується при різних патологіях печінки, а також при зловживанні алкоголем. Він відображає стан тканин печінки та жовчовивідних шляхів.
5) Протромбіновий час (ПЧ) та міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) — це значущі показники здатності печінки синтезувати фібриноген та вітамін К, від яких залежить згортання крові. При хронічних захворюваннях печінки підвищення МНВ або ПЧ вказує на прогресію печінкової недостатності. Рівні МНО або ПЧ не підвищуються при помірній гепатоцелюлярній дисфункції та часто нормальні при цирозі.
6) Сироваткові білки. Більшість сироваткових білків синтезуються гепатоцитами (клітинами печінки) та допомагають у діагностиці специфічних захворювань. Також вони зазвичай підвищуються у відповідь на пошкодження (наприклад, при запаленні) різних тканин, тому підвищення може бути неспецифічним і не мати відношення до захворювань печінки.
«Щоб діагностувати різні проблеми з печінкою, часто буває достатньо біохімічного аналізу крові. Підвищення рівня АЛТ, АСТ та білірубіну вказуватиме на те, що настав час записатися на консультацію до гепатолога», — каже Максим Риков, доктор медичних наук, доцент, головний лікар медичної клініки.
Також ми розповідали, як без аналізів зрозуміти, що з печінкою не все гаразд: консультує лікар.
Окрім того, ми писали про дев'ять показників крові, які розкажуть про вас усе: консультує лікар.