«Я відчуваю себе більш захищеним у Китаї»: українець про життя під час коронавірусу у Піднебесній
- Мар’яне, вітаю! Розкажіть, будь ласка, як Ви опинилися в Китаї?
- Я приїхав у Китай у 2011 році, тобто майже вже десять років тут. Тоді приїхав з дівчиною, яка дуже мріяла відвідати країну, бо вивчала китайську мову. Мені теж стало цікаво, щоб рік-два пожити у новій країні, подивитися на життя, культуру. Приїхали ми в Шидзяжуан – це місто у провінції Хебей (не плутати з Хубей), неподалік Пекіну. Там я займався торгівлею, а через два роки ми переїхали до Шанхаю. Тут я познайомився з теперішньою дівчиною та заснував свій стартап weHustle.
- А що він робить?
- Це платформа для інноваторів, яка об’єднує події, компанії та професіоналів в галузі інтернет технологій. Ми працюємо з інкубаторами, акселераторами коворкінгами, намагаючись зібрати інформацію в купу. Проблема в тому, що коли стартап з іншої країни починає роботу в Китаї, то про нього дуже мало інформації. Три роки я витратив на зустрічі та знайомства, після чого вирішив зробити ресурси більш доступними. Ми робимо багато подій оффлайн: семінари, воркшопи. Одна із найбільших конференцій – TECOM Conf, яка якраз об’єднує професіоналів ІТ, власників бізнесів, тощо. Цього року вона пройде у Шанхаї, але пізніше, бо через коронавірус ми перенесли її на травень.
- Як загалом змінилося життя у Китаї, відколи почався спалах коронавірусу?
- Спалах припав на китайський Новий рік. На це свято люди роз’їжджаються по домівках і багато подорожують. У мене також традиція поїхати кудись, адже у Шанхаї роботи немає, усі відпочивають. Тиждень буквально все зачинене, виходиш на вулицю – нікого немає, робити нічого. 23 січня в Ухані вже було дуже багато інфікованих, але у Шанхаї все було нормально. Люди носили маски, однак все працювало. Я одягав маску у метро, але знімав на вулиці, бо мені незручно носити через окуляри. Потім ми з дівчиною поїхали до М’янми на відпочинок. Коли повернулися 10 лютого, місто було пусте. Усі місця збору людей - школи, кінотеатри, парки – позачиняли. Було дуже багато паніки. Люди сиділи по домівках, дивилися фільми, грали у відеоігри, а їжу замовляли через доставку.
- Що у Китаї казали про джерело коронавірусу?
- Дуже багато інформації про те, що коронавірус передався від кажанів, але це не підтверджено на 100%. Те, що вірус пішов від тварин, мабуть, правда, але медикам та вченим потрібно більше часу, щоб вияснити це. Я бачив дуже багато відео начебто з ринку Уханю, де є і змії, і кажани. Але за 10 років у Китаї, багато подорожуючи по великих та маленьких містах, таких ринків я не бачив. Можливо це ринок у В’єтнамі чи Камбоджі. На китайських ринках продають, зазвичай, фрукти, овочі, свинину, курятину, яловичину і рибу. І це все. Можливо якість такі закриті ринки і є, але я, принаймні, не зустрічав. Те відео точно не в Китаї зроблено. Якби це було в Китаї, то ринок закрили б ще до будь-кого спалаху, дали б усім великий штраф і розігнали. Контроль тут дуже суворий.
- Якщо ми вже заговорили про ринок, чи помітили Ви зростання цін на продукти?
Жодного. Уряд повністю контролює ситуацію. Навіть на маски ціна фіксована. Тих продавців, які підвищують ціни, штрафують. Щодо продуктів харчування, немає ніякого дефіциту. Буває ситуація, коли не можна купити рамен – це вермішель швидкого приготування типу нашої «Мівіни» - бо дуже багато людей сидять вдома.Але продукти у супермаркетах та на ринках є. Єдине, що змінилося –дуже злетіла кількість замовлень їжі через служби доставки, бо люди залишаються вдома. Кур’єрів, які доставляють замовлення, називають «квайді» - їм регулярно міряють температуру, моніторять дотримання санітарних норм. А так жодного дефіциту немає.
- А масок усім вистачає?
- Дефіцит масок ще є, їх не продають в аптеках. Для того, щоб отримати маску, мені треба зареєструватися на спеціальному сайті і стати в чергу. Потім за день-два тобі телефонують і кажуть, де їх можна купити. Ти потім йдеш з талончиком і тобі по ньому продають маски. Їх ніби і немає, але у кожного вони є. У нас є близько десяти масок і ми змінюємо їх кожні два-три дні. Зараз заводи вже почали працювати і за тиждень-два їх можна буде придбати без проблем. Також завод Факсон, який виробляє айфони, поставив собі кілька ліній, які почали виробляти маски. Інші підприємства перейняли цю практику, щоб забезпечити свій персонал. Якщо потужності дозволяють, то вони допомагають державі. Чому виник дефіцит масок? Бо на Новий рік усі підприємства зупиняються. Люди не повертаються до роботи, поки не закінчаться свята. А тут свята закінчилися, а карантин продовжили. А коли люди почали повертатися, на заводах поставили апарати для повної дезінфекції, щоб звести до мінімуму усі ризики захворювання.
- Як уряд контролює поширення інфекції ?
- Влада дуже ефективно організувала роботу: у метро, ресторані чи супермаркеті тобі міряють температуру. Там є спеціальні термометри, які її відразу показують. В усіх магазинах, супермаркетах, торгових центрах залишають лише один вихід, щоб контролювати процес. Якщо ти кудись їдеш, необхідно перейти через QR код і надати ім’я, прізвище, номер телефону, адресу проживання та місце на якому ти сидиш. Якщо через декілька днів у тебе виявляють вірус, то усім людям, які контактували з тобою або сиділи поруч, телефонують, повідомляють про підозру на коронавірус і забирають на карантин. Якщо у людини виявляють коронавірус, усі витрати на лікування покриває держава.
- В Україні важко уявити використання таких технологій.
- Тут це всюди. Якщо людина хоче зайти у коворкінг, їй потрібно просканувати QR код, вбити свій номер телефону і відразу стане видно, де вона була протягом останніх 14 днів. Якщо людина була не в Шанхаї, то потрібно пересидіти 14 днів вдома. Тобто влада намагається контролювати і їм це вдається. Китайці дуже організовані, бо у них велика кількість населення. Якщо піти на залізничний вокзал, то можна побачити, як керують потоками пасажирів. У мене було враження, що хтось сидить за екраном і грає у якусь комп’ютерну стратегію, настільки все чітко та злагоджено. Якщо сказали одягнути маски - то усі відразу одгають маски. У нас скажи так - будуть відмовки, що комусь не личить, комусь спекотно, комусь не престижно, а в Китаї раз – і всі одягли без розмов. Тут це питання виживання, бо якщо хтось один не виконав вказівки, то постраждає дуже багато людей.
- Якби це був Ухань, то напевно все ж евакуювався, бо майже усі жертви саме звідти. В інших провінціях все нормально. У Шанхаї на 20 мільйонів лише кілька випадків інфікування. Це вже треба бути дуже нещасливим, щоб так захворіти. Ухань закритий, з ним немає жодного транспортного сполучення. Насправді це якесь диво, як китайці можуть зупинити вірус. Я зараз дивлюсь, що відбувається в Італії, то я відчуваю себе більш захищеним у Китаї. Тут знають що робити, вже напрацювали певні алгоритми та схеми. Наприклад, людина телефонує у відповідну службу і повідомляє, що у неї, можливо, коронавірус, то її відразу забирають і закривають на карантин. Вона перебуває під наглядом і якщо через 14 днів немає симптомів, її відпускають.
- У світі ще досі гуляють конспірологічні теорії про навмисний характер коронавірусу.
- Я читав про це, але окрім людей дуже страждає китайська економіка. Тому важко зрозуміти, що це було б вигідно уряду. Бізнеси закриваються.
- На Вашу роботу вплинув коронавірус?
- Він вплинув на всіх. Я відмінив дуже багато заходів. У клубів, ресторанів та барів погані справи, бо люди не ходять туди. Готелі також пустують, бо немає туристів. Усі публічні місця закривають. Багато фільмів провалилися у прокаті через закриті кінотеатри. Найбільше процвітає геймінг, бо всі грають у комп’ютерні ігри, та програмне забезпечення, яке дозволяє працювати дистанційно. У Шанхаї влада намагається допомагати бізнесу: за лютий-травень у багатьох місцях відмінили орендну плату за офіс, активно дають позики. Влада намагається допомагати усім, чим може, і це дуже відчувається.
- Шанхай і досі безлюдний?
- От зараз якраз люди повертаються до звичного життя. До цього багато працювало з дому. Школи та університети фізично зачинені, але працюють онлайн. У такому режимі вони працюватимуть до квітня-травня. Компанії, по можливості, перевели працівників на віддалений режим роботи і лише зараз люди повертаються все більше до офісів.
- Я б хотів, щоб люди з більшою відповідальністю відносилися до коронавірусу, а не надіялися, що можливо він обійде стороною. Якщо носити маски - то усім, інакше ефекту ніякого не буде. Мити руки, уникати скупчень людей, відмінити великі події. Це реально важко зробити, але ми бачимо на прикладі Китаю, що якщо уряд буде займатися, а люди слідкуватимуть за собою, то вірус не буде загрозою.
- У Європі інфекція набирає ходу, українці хвилюються.
- Побачимо, як розвиватиметься ситуація в Ірані та Італії. Бо, наприклад, в Індонезії не фіксували випадків зараження, хоча у сусідніх Сінгапурі та Малайзії було повно. А як виявилося, вони просто не тестували на коронавірус, бо це дорого. Я думаю, що в Україні такого не буде. Я дуже багато читаю і бачу купу дезінформації про коронавірус. Зокрема, пишуть, що смертність від нього ледь не 50%. Дезінформація йде, люди панікують і не знають що робити. Я думаю, що уряду потрібно поширювати реальні дані, щоб люди розуміли, що це вірус, який можна контролювати. Будемо сподіватися, що скоро ситуація покращиться.
Нагадаємо, Всесвітня організація охорони здоров’я підвищила ризик поширення світом коронавірусу SARS-CoV-2 до «дуже високого». GreenPost повідомляв, що за межами Китаю найбільше людей померло в Італії та Ірані. Коронавірус SARS-CoV-2 виявили у 81 країні світу і він продовжує поширюватися.
Як повідомляв GreenPost, перший випадок інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 вже зафіксовано в Україні. Наразі, на території країни зафіксовано ще шість підозр на коронавірус.
