Країни Балтії скасовують заборону на міни: Європа готується до війни

4 хв на прочитання8 годин тому
Прапори Литви, Латвії та Естонії. Фото ілюстративне

Литва, Естонія й Латвія готуються до нового рівня протистояння з РФ.

28 червня Литва, Латвія та Естонія повідомили ООН про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Це рішення стало частиною ширшій стратегії оборонної підготовки до потенційної агресії з боку Росії. Представники урядів зазначили, що обмеження, накладені конвенцією, більше не відповідають потребам у гарантуванні безпеки на кордонах. Про це повідомляє «Європейська правда».

Зняття обмежень заради захисту кордонів

Рішення про вихід з Оттавської конвенції країн Балтії підкріплене необхідністю мати повний інструментарій для захисту від можливого наземного наступу. Протипіхотні міни, які забороняє ця конвенція, розглядаються як ефективний засіб стримування на прикордонних ділянках.

Урядовці наголошують, що вихід із конвенції не означає втрату гуманітарних принципів, однак у поточних умовах безпека населення є пріоритетом. У рамках зростаючої загрози балтійські держави координують свої дії з союзниками по НАТО, посилюючи як оборонні споруди, так і нормативну базу для їхнього використання.

Це рішення викликало широку реакцію серед західних країн. Хоча деякі правозахисні організації висловлюють занепокоєння, багато військових експертів підтримують підхід країн Балтії як необхідну адаптацію до реальності гібридної війни.

Президент Литви: миру не буде, поки Росія імітує переговори

Президент Литви Гітанас Науседа висловив песимізм щодо перспектив завершення війни Росії проти України до 2028 року, пов’язуючи це з відсутністю реальної волі до миру з боку Кремля. Лідер країни наголосив, що припинення вогню є ключовою умовою для майбутньої угоди, однак наразі Росія лише імітує переговори. Про це повідомляє «Європейська правда».

«Я сподіваюся, що буде вирішення війни в Україні до наступного періоду багаторічного бюджету ЄС. Але зараз я не надто оптимістичний. Я не бачу світла в кінці тунелю», — заявив Науседа. За його словами, мирне врегулювання можливе лише після припинення бойових дій, однак наразі Росія не демонструє такої готовності. У цьому контексті він закликав до ухвалення 18-го пакета санкцій ЄС, який має бути «сильним і без винятків».

Посол Литви: діяти потрібно негайно

Після рекордної за масштабами повітряної атаки РФ по території України Інга Станіте-Толочкєне, посол Литви в Україні, закликала міжнародних партнерів посилити тиск на Москву. Вона підкреслила, що Росія тільки нарощує інтенсивність ударів, а дії мають бути негайними.

«Діяти потрібно вже зараз. Насправді, цей час настав вже давно», — заявила дипломатка, наголошуючи на важливості єдності та рішучих дій у відповідь на терористичні дії Росії.

У ніч перед її заявою було зафіксовано запуск понад 500 повітряних цілей, включно з дронами, крилатими та балістичними ракетами. Це стало ще одним сигналом, що РФ послідовно посилює свої удари по українських містах.

Європа готується до гібридної та прямої загрози з боку РФ

Країни Балтії та Польща активізували заходи з оборонної підготовки. Уряди зміцнюють кордони, створюють інженерні споруди, планують використання оборонних мін та оновлюють структури сил територіальної оборони. Польща, наприклад, оголосила про нову хвилю укріплень та збільшення закупівель техніки для ЗС.

Паралельно тривають консультації в рамках НАТО щодо адаптації планів реагування до нових ризиків. Військові навчання, які проводяться в Литві, Латвії, Естонії та Польщі, включають сценарії стримування гіпотетичного наступу з боку РФ.

Загальноєвропейський тренд також вказує на готування до тривалого протистояння. Країни ЄС збільшують оборонні бюджети, стимулюють розвиток військово-промислових комплексів і укріплюють цивільну оборону. Як зазначає Reuters, у 2025 році низка держав уже виділила рекордні суми на оборону — вперше з часів Холодної війни.

На тлі війни в Україні та непередбачуваної поведінки Кремля дедалі більше лідерів вважають, що питання безпеки — це не гіпотетика, а жорстка реальність.

Більше новин читайте на GreenPost.

 
Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: