WWF-Ukraine: сніжна зима важлива для здоров'я річкових екосистем

Сніжна зима відіграє ключову роль у підтримці здоров'я річки та її екосистеми. Сніг — це запас води, що накопичується за зиму і тане навесні. Саме цей фактор є ключовим у формуванні весняного водопілля. На цьому наголосили у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.

Як зазначили фахівці фонду, під час водопілля відбувається поповнення річкових ресурсів, зволоження заплавних земель, наповнення заплавних озер, сприяючи розвитку біорізноманіття. Водночас "снігова ковдра" на кризі захищає водні організми від дуже низьких температур.

М'які зими та відсутність снігу можуть порушити ці природні процеси, призводячи до зниження рівня води у річках та водоймах та деградації річкової екосистеми.

Експерти WWF-Україна спільно з Державним агентством водних ресурсів України пояснюють, наскільки важливе значення для здоров'я річок має сніжна зима:

• Поповнення водних ресурсів навесні

Сніговий покрив є важливим джерелом поповнення водних ресурсів. Під час весняного танення сніг насичує річки, озера та підземні водоносні горизонти. Відсутність або нерівномірне танення снігу в теплі зими може спричинити дефіцит води навесні та влітку, обміління річок і пересихання водойм, що знижує доступність водних ресурсів для екосистем і людей.

• Захист риб та інших водних мешканців

Лід та сніговий покрив відіграють роль природного термоізолятора, зберігаючи стабільну температуру води під льодом у зимовий період. Це створює сприятливі умови для зимівлі риб та інших водних організмів.

У м'які зими, коли льодоутворення нестабільне, часті відлиги та різкі замерзання призводять до значних коливань температури, порушуючи життєві цикли водних організмів.

• Захист від весняних паводків 

За нормальних умов сніг тане поступово, завдяки чому річки і ґрунт рівномірно насичуються водою. Проте м'які зими, коли сніговий покрив відсутній або швидко тане через різкі потепління, у поєднанні з весняними зливами значно підвищують загрозу раптових паводків.

"Ми часто забуваємо, що затоплення заплави – це нормальне і необхідне явище. Заплава – це частина річкової долини, яка природно затоплюється під час паводків чи водопіль. Цей процес сприяє відновленню прибережних екосистем, насиченню ґрунту вологою та підтриманню природного циклу річок. Порушення цього процесу може спричинити серйозні екологічні та економічні наслідки", - йдеться у роз'ясненні WWF-Україна.

• Підтримка балансу різних екосистем

Нестача води внаслідок зміни природного річкового циклу має суттєвий вплив на всі екосистеми, що залежать від водних ресурсів. Відсутність водопілля навесні призводить до недостатнього зволоження прибережних луків, лісів і боліт. Це погіршує умови для збереження багатьох видів флори та фауни, зокрема тих, що пристосовані до вологих середовищ існування.

Дефіцит вологи також негативно позначається на сільськогосподарських землях, знижуючи їхню продуктивність та родючість. 

Україна відчуває на собі наслідки глобальних кліматичних змін.

Дані Українського Гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47-0,59°С/10 р., а в північній півкулі та Європі – 0,34 і 0,47°С/10 р. відповідно. Ці дані свідчать про те, що швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи. 

Поєднання двох екстремальних явищ (занадто багато або занадто мало води) вимагає терміново об'єднати зусилля для адаптації до зміни клімату та зменшення ризиків, пов'язаних з посухами.

Проаналізувавши європейські практики та рекомендації, Всесвітній фонд природи WWF-Україна запропонував своє бачення Плану управління посухами та визначив кроки, необхідні для його розроблення. 

Розроблення та впровадження Планів управління посухами дозволить бути готовими до умов, коли необхідно використовувати менше води, ніж необхідно. І таким чином мінімізувати ризики впливу посух на суспільство, сільське господарство і продовольчу безпеку, гідроенергетику, інфраструктуру, економіку та екосистеми. 

Більше новин читайте на GreenPost.