Вулична кава на карантині: чому відомий напій потрапив під заборону

Наприкінці березня, під час чергового етапу посилення карантинних заходів, у Києві заборонили продаж шаурми та кави «з собою». Винятком стали АЗС та відомі мережі швидкої їжі, де фаст-фуд продовжують продавати. Щоправда, своє замовлення клієнт чекає на вулиці.

Чому кава потрапила під карантинні санкції?

Версія 1. Заборона продажу кави – це спроба вирішити проблему нелегальних пересувних кавових машин

Ірина Ящук, заступниця директора КП «Міський магазин», говорить, що в Києві до карантину було 220 законно розміщених торгових точок із кавою (без закладів громадського харчування та кавових машин в офісах).

Водночас ніхто не знає точної кількості кавових пересувних фургонів у столиці. Очевидно, що їх значно більше за 220. Більшість киян знає, що пересувні кавомашини працюють нелегально, але звичний напій купують там регулярно. Як відомо, попит породжує пропозицію.

Офіційна позиція столичної влади з цього питання: якщо хтось і торгував до карантину кавою нелегально, уникаючи сплати податків, то ми про це просто не знали.

«Засоби пересувної торгівлі не є кіосками. Ми дане розпорядження також довели до відома всіх суб'єктів. Після цього почали дзвонити підприємці, розповідаючи, що до них приходить поліція і складає протоколи у зв'язку з тим, що вони не мають право продавати каву. Я їм сказала: ми довели вас до відома, а далі ваша справа як захищати свої права», – розповідає Ірина Ящук.

Вікторія Гапоненко, очільниця профспілки підприємців та найманих працівників «Єдність»  вважає, що кава та шаурма просто «потрапили під роздачу».

«Через брак відомостей про вірус та пандемію було запроваджено заборони щодо закладів громадського харчування, а з часом і пересувної торгівлі. У частини чиновників слово "пересувна" асоціюється здебільшого з кавовими машинами і шаурмою, чому й було вжито таких заходів», –  каже вона.

Однак навряд чи без чітких дій влади карантин сприятиме закриттю такого мобільного і прибуткового бізнесу як нелегальні кавові фургони.

Версія 2. Працюючі кав’ярні заохочують людей більше часу проводити поза місцем ізоляції

Підприємці з кавового бізнесу стверджують, що саме цю причину їм озвучують юристи з КМДА. Тому що #доситьшастать.

Може бути J

Версія 3. Продаж кави становить небезпеку для здоров’я

Звичайно, не через саму каву – на сайті МОЗ досі висить матеріал про її користь, якщо не зловживати.  Мабуть, влада має на увазі шкоду від черг за кавою, а не від самого напою. Адже  хімчисткам дозволили працювати, незважаючи на те, що серед речей можуть виявитися ті, які належать хворим на коронавірус.

Версія 4. Влада вирішила створити для великого бізнесу можливість додатково заробити за рахунок дрібного та середнього

Якщо кавоман не може знайти улюбленого напою у звичному місці, то він купує її на МакДрайві, на заправці чи в KFC або замовляє через Glovo чи Uber Eats. Виходить, що підхід до кав’ярень у влади вибірковий.

Лайфхаки кавового бізнесу по-київськи

Деякі підприємці вийшли із цієї ситуації наступним чином:

• якщо кавовий апарат губиться серед яблучок та тістечок, то правоохоронці на нього не реагують; спробуйте довести, що кава не продукт харчування, а ними, як відомо, торгувати не заборонено;
• замість кави покупцям пропонують так звані «кавові набори» - долити окропу  просить сам покупець;
• кава реалізується на самовивіз; дехто навіть збільшив свій штат, найнявши кур’єра.

Деякі підприємці просто подають позови до суду щодо законності заборони продажу кави та й взагалі самого карантину, проте поки що невідомо як і коли розглядатимуть ці справи.

За останні роки Київ став кавовою столицею Східної Європи (а може, і без «Східної»), де можна швидко й недорого випити кави на будь-який смак. Тепер же у соцмережах киянам радять приїжджати пити каву до Миколаєва – там на її продаж заборона не діє.