Сьогодні світ відзначає Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням. В Україні ця дата набуває особливого значення на тлі тривожних даних, оприлюднених ГО «Життя»: 45 % молодих українців віком 18-39 років вживають тютюнові/нікотинові вироби. Це значне зростання порівняно з 33 % у 2024 році, що свідчить про відновлення негативної тенденції й агресивні маркетингові стратегії тютюнової індустрії.
За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), загалом 31 % українців є споживачами тютюну та нікотину (27 % щоденно, 4 % епізодично). Традиційно серед чоловіків цей показник вищий (41 % проти 16 % у жінок). Проте справжній шок може викликати зростання споживання серед молоді.
«Цьогорічне дослідження виявило тривожний факт: кожен п'ятий (21 %) теперішній споживач тютюнових та нікотинових виробів вживає два чи три види продукції. Найбільше явище множинного споживання зосереджене серед молодого населення віком 18-29 років — 45 %», — наголосила Вікторія Захожа, заступниця головного директора КМІС. Найпоширеніша комбінація — цигарки та тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН). Це вказує на те, що нові продукти не є засобом відмови від куріння, а, навпаки, залучають до множинної залежності.
Тютюнові компанії активно використовують цілеспрямовані стратегії для залучення молоді, маскуючи небезпеку за привабливими обіцянками «інновацій» та «меншої шкоди»:
Українське суспільство розуміє масштаби проблеми: опитування показують абсолютну підтримку посилення регулювання ТВЕНів:
Наразі у Верховній Раді знаходиться законопроект №12091, розроблений на основі Рамкової конвенції ВООЗ та Директиви ЄС. Він передбачає обов'язкові попередження на пачках ТВЕНів, заборону смакових добавок, заборону видимої викладки та посилення контролю за онлайн-просуванням.
«Ухвалення законопроекту №12091 сприятиме реалізації Стратегії демографічного розвитку до 2040 року. Щороку через хвороби, спричинені вживанням тютюну, помирає понад 100 тисяч українців, що в умовах демографічної кризи є загрозою національній безпеці та збереженню людського капіталу», — зазначають у ГО «Життя» та Центрі громадського здоров’я МОЗ України.
За даними ЦГЗ, більшість підлітків пробують першу цигарку у 14-15 років, і в них швидко розвивається залежність, якої важко позбутись у дорослому віці. Бунт, бажання виглядати дорослим, наслідування та реклама — основні причини, чому підлітки починають курити.
Куріння негативно впливає на фізичне та психічне здоров'я молоді: погіршується здатність до навчання, психіка стає менш стабільною. Сучасні електронні сигарети, ТВЕНи та нікотинові паучі, що мають привабливий вигляд та смаки, створюють оманливий імідж «безпечності», проте так само несуть велику кількість токсинів, які пошкоджують усі органи.
Підлітки часто недооцінюють свою залежність та шкоду куріння, вважаючи, що можуть легко кинути. Проте лише близько 4 % підлітків (12-19 років) щороку успішно відмовляються від куріння, а показник невдалих спроб у них вищий, ніж у дорослих. Водночас 82 % підлітків у віці 11-19 років задумуються про припинення куріння, і 77 % робили спроби кинути. Дослідження показують, що участь у спеціалізованих програмах з відмови від куріння подвоює шанси молодих людей на успіх.
«Вживання нікотину є хворобою, яка несе загрозу для життя та здоров'я людини. Наша держава повинна захищати дітей і молодь від залучення до куріння, а також інформувати громадськість про реальну шкоду, яку несуть будь-які тютюнові та нікотинові вироби», — наголосив Олександр Юрченко, заступник генерального директора Центру громадського здоров'я МОЗ України.
Проте не варто сподіватися, що держава самотужки розв’яже проблему підліткового куріння. Особливо якщо йдеться про вашу дитину. Що можна зробити в такій ситуації зі свого боку?
Для батьків важливо:
«Головне, щоб був здоровий контакт із дитиною і вона могла і слухати батьків, і ділитися своїми відчуттями та поведінкою. Тоді є підґрунтя для того, що дитина вас послухає, усвідомить, що шкода перевищує цікавість», — підкреслив експерт громадського здоров'я, кандидат медичних наук Отто Стойка у коментарі GreenPost.