Внутрішньоматкова інсемінація як метод подолання безпліддя: історія, варіанти, результативність

Процедурі штучної інсемінації (ШІ) яйцеклітини, як одному з методів боротьби з безпліддям, виповнилося майже два століття. Ідея застосування шприца для введення сперми чоловіка в піхву дружини, належала відомому в наукових колах шотландському хірургу Джону Хантеру (John Hunter). В результаті маніпуляції, ще у ХVIII столітті у жінки настала цілком нормальна вагітність. Попри винахід ЕКО та новітніх методів подолання безпліддя, штучна інсемінація не втратила своєї актуальності і сьогодні. Докладніше про ШІ можна почитати на feskov.ua/services/lechenie-besplodiya/vnutrimatochnaya-inseminatsiya, а тут ми розповімо про те, в яких випадках і наскільки ШІ може бути ефективною.

Які є варіанти ШІ

Якщо раніше під час штучної інсемінації відбувалося введення сперми чоловіка або донора в зону піхви або цервікального каналу, то сьогодні спеціально підготовлена сперма, за допомогою катетера для перенесення ембріонів, поміщається безпосередньо в порожнину матки. Така процедура має назву ВМІ та дає змогу:

• подолати фактор шийного, імунологічного безпліддя;
• доставити сперматозоїди безпосередньо у верхні відділи статевої системи жінки;
• нівелювати вплив ендокринних розладів, що спричиняють пригнічення овуляції після формування домінантного фолікула;
• завагітніти від донора за відсутності статевого партнера;
• ефективно використовувати найменшу кількість сперматозоїдів з недостатньою руховою активністю.

Коли краще робити

Важливою умовою для проведення процедури є наявність і прохідність хоча б однієї з маткових труб пацієнтки.

Якщо не було попередньої стимуляції овуляції, проведення ШІ планується на середину природного циклу. Внутрішньоматкова інсемінація може мати в цей період декілька спроб. З урахуванням обов'язкового ультразвукового моніторингу овуляції, тестів на пік ЛГ, вдається підібрати оптимальний час введення сперми.

З боку чоловіка основними показниками до проведення ШІ є безпліддя, спричинене порушеннями еякуляції, сексуальними розладами психологічного характеру, форми зниження сперматогенезу, можливі проблеми медико-генетичного характеру. В такому випадку, береться донорська сперма.

Хто може стати донором сперми

Донорами сперми зазвичай стають чоловіки у віці, що не перевищує 40 років.

Обов'язкові умови:

• наявність здорових дітей;
• не обтяжена спадковість;
• відсутність захворювань урологічного, венеричного характеру, встановлене повним медичним обстеженням.

За вдалого результату штучного запліднення донорською спермою вагітність вважається досягнутою у природному циклі від власного чоловіка. У донора не виникає жодних зобов'язань і прав на майбутню дитину.

Результативність процедури ВМІ

Міжнародні дослідження ефективності технологій, що дають змогу парам подолати безпліддя, показали, що за штучної внутрішньоматкової інсемінації вагітність наступає у 17–20 жінок зі 100. Досвід сотень тисяч реципієнтів свідчить, що найбільшого ефекту вдається досягти з використанням донорської сперми. Якщо позитивного результату не вдається досягти протягом трьох циклів, репродуктологи рекомендують відмовитися від подальших спроб проведення ШІ та застосувати інші методи — ЕКЗ, ІКСІ, ПІКСІ.