Війна збільшила кількість оптимістів серед українців із 9 до 52 % — опитування (ІНФОГРАФІКА)

78 % українців після повномасштабного нападу Росії почали більше спілкуватися українською, а ще 11 % кажуть, що робили б це, якби була нагода. Отже, майже 90 % українців «самоукраїнізуються» у відповідь на російський фашизм. 

Про це свідчать дані опитування про зміну думок українців після початку війни, яке провів на початку травня Київський міжнародний інститут соціології, що є в розпорядженні Центру стратегічних комунікацій. 

Війна для українців без перебільшення є народною: 78 % розповіли, що жертвували гроші на ЗСУ. Ще 58 % українців жертвували гроші на гуманітарні потреби, 56 % допомагали внутрішньопереміщеним українцям одягом та іншими речами.

8 % українців говорять, що не перебувають у відносно безпечному місці.  На сході та півдні таких 12 %. 31 % вважають, що бойові дії можуть розпочатися у місці, де вони зараз проживають. Крім того, 38 % українців стикалися з розлукою у своїй сім’ї. 

З початком війни 69 % жінок відчули погіршення психологічного здоров’я, чоловіки — 46 %. Після початку війни 65 % українців постійно або інколи відчувають проблеми зі сном, а  52 % з грошима. Майже порівну 65% жінок та 67% чоловіків зафіксували зниження своїх доходів, а 6% українців розповіли про втрату свого житла. 

Цікаво, що 52 % опитаних налаштовані «дуже оптимістично» щодо майбутнього України. Це карколомне збільшення рівня оптимізму у порівнянні з груднем 2021 року, коли такі очікування були лише у 9 %. Дуже песимістично зараз налаштовані лише 2 %. У Центрі стратегічних комунікацій роблять висновок, що Україна як ідея пройшла своєрідний краш-тест, попри усі перелічені труднощі.

Взагалі ж люди найбільше отримують інформацію про політику з соціальних медіа та месенджерів — 64 %, тоді як із телебачення — 61%. У Центрі стратегічних комунікацій вважають, що можна говорити про революційний вплив месенджерів та горизонтального поширення інформації, які стимулювала війна.

Слова, які викликають оптимізм: «перемога», «армія», «люди», «єдність», «віра».  Тоді як в грудні 2021 року найпоширенішою відповіддю було слово «нічого».

94 % українців відповіли, що їм важливо, щоб Україна стала повноцінною демократією. В ній українці цінують: свободу слова — 64 %, справедливе правосуддя для всіх — 60 %, чесні вибори — 47 %. Тобто українці сприймають цю війну як світоглядну, де боротьба йде за принципи організації життя для майбутніх поколінь.

Варіант миру, коли Україна повертає собі лише територію, яку контролювала до початку повномасштабного нападу 24 лютого вважають неприйнятним 66 % українців, тоді як для 26 % цей варіант підходить. Зупинка війни на територіях, які Україна контролює зараз, є неприйнятним для 80 %, прийнятною для 13 %. Отже, українці схиляються до того, що майже нереально помиритися з Росією без звільнення територій, наголошують у Центрі стратегічних комунікацій.

59 % вважає, що з Росією треба вести перемовини, а 37 % – ні. Найбільше оптимістично налаштовані щодо поточного процесу перемовин на півдні — 44 %, тоді як на сході — 38 %, а в цілому в Україні — 34 %.   

До 2030 року членом ЄС Україну хотіли б бачити 90 % українців, а НАТО — 73 %, тоді як перед війною, в грудні 2021, ці цифри були 58 % та 48 % відповідно. Щодо підтримки вступу в НАТО відповіді по регіонах зараз виглядають так: схід — 59 %, південь — 65 %, центр — 79 %, захід — 82 %. 

У Центрі стратегічних комунікацій підкреслюють, що путінський напад призвів до протилежних цілей, які декларувалися: українці єднаються навколо національної культури — 90 % частіше використовують чи готові використовувати українську мову, а підтримка вступу в НАТО збільшилася з половини населення до трьох чвертей.  

Роль США оцінюють позитивно 69 % українців, Великої Британії — 79 %, ЄС — 71 %, Росії — 2 %.

Однак слід враховувати, що дослідження відбувалось із 2 по 11 травня. Соціологи провели телефонні опитування 2500 українців, які проживали на підконтрольних територіях на момент 24 лютого. Ті українці, які проживають на новоокупованих територіях, брали участь в опитуванні якщо вони почувалися в достатній безпеці, щоб відповідати на запитання.

Також ми розповідали, що «перемир'я» — це відкладена загроза, за її усунення Європі доведеться наступні 20 років дорого платити — експерт.