Від візії до мільярдних проєктів: як пройшов UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS у Києві

Сьогодні, 30 липня, у столичному КВЦ «Парковий» відбулася одна з наймасштабніших бізнес-подій року — UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS 2026 «Я, ти, суспільство: інвестиції в майбутнє країни». Конгрес об’єднав на одному майданчику представників держави, місцевого самоврядування, українських та міжнародних інвесторів, девелоперів, банкірів, архітекторів та візіонерів відбудови.

Офіційними медіапартнерами заходу виступили GreenPost media за підтримки ПРОГРЕСИВНІ project. Ми раді бути частиною цієї стратегічної платформи та ділитися найважливішими інсайтами, цифрами й сенсами, які формуватимуть економічний ландшафт України на найближчі десятиліття.

Офіційне відкриття Конгресу розпочалось з відвертих виступів представників уряду, парламенту й лідерів громад.

• Наталія Козловська, заступниця Міністра розвитку громад та територій України, наголосила, що інвестиції під час війни — це не просто фінансовий ресурс, а маркер довіри до країни, запорука стійкості та фундамент післявоєнної економіки. Держава зі свого боку продовжує цифровізацію процедур у будівництві, аби шлях від ідеї до реалізації проєкту був прозорим і швидким.
• Гострим і глибоким став голос українських міст. Представники Кривого Рогу (Юрій Вілкул), Маріуполя (Ольга Пікула) та Охтирки (Павло Кузьменко) зійшлися на спільному: майбутнє відновлення залежить від чесного діалогу, енергетичної та інфраструктурної автономності громад, а також від здатності повертати та берегти людський капітал. Маріуполь, перебуваючи в тимчасовій окупації, вже сьогодні розробляє стратегії післявоєнної відбудови, а прикордонні громади Сумщини й Харківщини залишаються форпостами, які потребують особливих інвестиційних умов.

Стратег, футуролог і засновник Advanter Group Андрій Длігач презентував глибокий аналітичний розбір інвестиційного клімату:

1. Інерція проти Прориву: Україна не може дозволити собі «сірий шлях» простого виживання. Наш орієнтир — сценарій економічного прориву (за прикладом Польщі 90-х років), побудований на зростанні продуктивності праці, дерегуляції та експортній моделі.
2. Виклики євроінтеграції: Вступ до ЄС — це не лише доступ до дешевих капіталів і грантів (вже зараз бізнес може залучати європейські кошти під 3% або гранти до $200 тис.), а й жорстка конкуренція та витрати на сертифікацію й екологічні стандарти (до 4–5% обороту щорічно).
3. Куди інвестувати «в довгу»: Реальну інвестиційну місткість країни від моменту завершення війни оцінено у $300 млрд на 10 років. Найбільш перспективні точки зростання вже зараз:

• FoodTech та переробна промисловість (заміщення російського експорту на ринках ЄС);
• Реабілітація та mental health (створення сучасних центрів фізичного й ментального відновлення — вже проектується мережа з 10 містечок, починаючи з Кам'янця-Подільського);
• Модульне будівництво та деревообробка (інтеграція в європейські ланцюжки постачань);
• Інноваційний догляд та Silver Economy.

Перша панельна дискусія під модерацією Ліни Неволі (CEO «УкрБудПроектРеставрація» та авторка ініціативи відновлення України «Вдома краще») була присвячена практичним кейсам залучення капіталу в реальний сектор:

• Бум індустріальних парків: За словами Валерія Кирилка (СЕО групи «Індустріальні парки України»), якщо до повномасштабної війни реально працювали лише 4 комунальні парки - то сьогодні завдяки приватному бізнесу активні вже близько 40 об'єктів (успішні кейси Білої Церкви, Тернополя тощо).
• Державні стимули: Артур Мележик (управління індустріальних парків та супроводу інвестицій) нагадав про безпрецедентні пільги для резидентів: звільнення від податку на прибуток до 10 років (із гнучким механізмом активації), відсутність імпортного мита й ПДВ на обладнання (економія до 20% CAPEX), а також програма державного співфінансування інфраструктури «50 на 50» (і «80 на 20» для деокупованих територій), за якою за 2 роки виділено 1,8 млрд грн.
• Агросектор, розвиток сіл та європейські мільярди: Народний депутат України, голова ГО «Неподільна Україна» Дмитро Костюк звернув увагу на критичну необхідність інвестицій у відновлення сільських територій та агропромислового сектору, які роками не отримували належного розвитку через зміщення фокусу фондів ДФРР на великі міста. Він зазначив, що в умовах війни головною можливістю для держави є залучення мільярдів євро з європейських фондів. Для цього парламент уже ухвалив законодавство згідно з вимогами Єврокомісії щодо створення прозорої платіжної агенції, яка унеможливить корупційні ризики. Це відкриє доступ до фінансування для двох ключових напрямків: прямої підтримки малих і середніх фермерських господарств, а також фінансування грантових мініпроєктів для сільських громад (наприклад, облаштування бюветів чи громадських просторів на суми в мільярди гривень).
• Масштабні приватні кейси: Євгеній Кондратенко (CEO компанії «Інтерколесо», ініціатор індустріального парку «Волинь» (група компаній Bukovel) презентував створення індустріально-логістичного хабу «Волинь» (50 га біля кордону з ЄС із європейською та українською залізничними коліями), що має стати надійним сухопутним мостом між Україною, ЄС та Азією. А Євген Савченко (інвестиційний департамент TERWIN) озвучив масштабні плани групи щодо інвестицій у 4 індустріальні парки обсягом близько $700 млн, вказавши на гостру потребу в розширенні європейських інструментів страхування воєнних ризиків.
• Банківське плече: Юлія Жуланова (Департамент кредитування та підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу «Ощадбанк») розповіла, що банк профінансував релокацію та перезапуск з нуля понад 30 великих підприємств, активно інтегруючи інвестиційні кредити зі ставками від 2–3% за програмою «5-7-9%» та програмами ЄБРР.

Друга панель, модератором якої виступив Олександр Канівець (CEO ASKonsulting, Autodesk Expert Elite), показала, що цифровізація — це головний антикорупційний інструмент у будівництві:

• «Чим більше цифри, тим менше корупції»: впровадження BIM (Building Information Modeling) дозволяє бачити реальну вартість, обсяги та життєвий цикл об'єктів без маніпуляцій.
• Ціна відсутності BIM: За даними експерта Юрія Подольчука (СЕО Ukrainian BIM Community), світова статистика свідчить: близько 48% перевитрат і помилок на будівництві пов'язані з поганою комунікацією та неефективним управлінням даними. Впровадження в Україні міжнародного стандарту ISO 19650 — ключовий крок до інтеграції нашого ринку в європейський.
• Виклики для індустрії: Ігор Юрасов (BIM-менеджер «Архіматика») та Вадим Парницький (СЕО BIM HELP) наголосили на необхідності розробки єдиних державних класифікаторів і зручного інтерфейсу взаємодії між складними BIM-моделями (обсяги даних яких сягають сотень терабайт) та державною екосистемою ЄДЕССБ (Дія.Будівництво).

Повний спектр програми: про що ще говорили на Конгресі

Окрім аналітичного блоку та дискусій щодо індустріальної інфраструктури й цифрових рішень, програма заходу охопила ще кілька стратегічних напрямків, які сформували цілісну картину майбутнього країни:

• Панель з архітектурних рішень, житлового будівництва та урбаністики: Експерти, архітектори й девелопери обговорили нові принципи проєктування міст з урахуванням норм інклюзивності, безпеки (сучасні укриття й підземні простори), енергоефективності та естетики післявоєнного житла.
• Фінансові інструменти та міжнародна підтримка: Окремий блок був присвячений взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями, використанню можливостей програми Ukraine Facility (яка передбачає створення прозорого агентства з розподілу коштів на регіональні проєкти) та механізмам залучення приватного західного капіталу.
• «Я, ти, суспільство»: людський капітал та соціальна відповідальність бізнесу: У центрі уваги учасників перебувало питання повернення українців додому, ветеранське підприємництво, інтеграція ветеранів у робочі процеси та роль соціальних інвестицій у стійкості громад.

Інтерактивний вимір: презентації, пітчинг-сесії та конкурси проєктів

Упродовж усього дня Конгрес працював не лише як трибуна, а як живий майданчик для нетворкінгу та укладання партнерств. У рамках події відбулися:

• Конкурси та пітчинги інвестиційних проєктів від громад: Представники місцевого самоврядування з різних куточків України презентували готові інвестиційні лоти та інфраструктурні концесії перед журі з приватних інвесторів і фондів.
• Архітектурні та інноваційні номінації: Відзначення найефективніших проєктів з відновлення соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень, реабілітаційних центрів), де були застосовані новітні технології швидкозведеного та енергонезалежного будівництва.
• Інтерактивні сесії для учасників: Розкриття потенціалу кластерних ініціатив і практичні розбори проєктів від стартапів до масштабних девелоперських рішень.

UKRAINIAN INVESTMENT CONGRESS 2026 довів: український бізнес і громади не чекають ідеальних умов, а будують проривну економіку, залучають інвестиції та створюють майбутнє вже сьогодні.