Від Саргасового моря до Світязя: історія, таємниці та унікальний життєвий цикл волинського вугра

У Волинській області європейський вугор залишається одним із найзагадковіших та найцінніших мешканців Шацьких озер, про це зазначає Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України.

Іхтіологи нагадують, що єдиним місцем нересту цього виду є Саргасове море в Атлантиці. Звідти прозорі личинки («скляні вугрі») разом із течією Гольфстрім долають кількарічний шлях до Європи.

Вперше вугра до озера Світязь завезли на початку 1930-х років, а наймасштабніші етапи зариблення відбулися у 1970-х та 1980-х роках. Тоді у водойму випустили понад 8 мільйонів личинок, яких транспортували спеціальними чартерними авіарейсами з Франції до Львова та Рівного, а далі — у спеціальній тарі на Волинь. Попри складну логістику, рівень виживання рибопосадкового матеріалу перевищував 90%.

Життєвий цикл вугра вражає: провівши у прісних водоймах від 10 до 15 років, доросла риба підкоряється інстинкту розмноження і вирушає у зворотно збіжний шлях довжиною 6 тисяч кілометрів назад до Атлантики.

Під час цієї виснажливої подорожі тіло риби зазнає анатомічних змін, а кишечник розчиняється, через що вона рухається виключно на накопичених запасах енергії. Зважаючи на різке скорочення світової популяції, з 2021 року вугор європейський занесений до Червоної книги України, а його вилов на території держави повністю заборонений протягом усього року.

Більше новин читайте на GreenPost.