Від Хіросіми до сьогодні: чому світ досі живе під ядерною загрозою

6 серпня 1945 року бомба «Малюк» вибухнула над Хіросімою з еквівалентом 13 кілотонн тротилу. За мить загинули десятки тисяч людей. Сьогодні стратегічні ракети мають потужність у тисячі разів більшу, а 29 січня світ нагадує собі, чому їх ніколи не можна використати.

Міжнародний день мобілізації проти загрози ядерної війни відзначають щороку 29 січня — в річницю підписання Делійської декларації 1985 року. Документ ухвалили в столиці Індії на зустрічі глав держав та урядів шести країн: Індії, Аргентини, Греції, Мексики, Танзанії та Швеції. Вони першими закликали світ припинити гонку ядерних озброєнь, поступово ліквідувати ядерні арсенали та усунути загрозу атомної війни. Декларація стала основою для формування глобального руху проти ядерної зброї, повідомляє Anydayguide.

Ядерна зброя використовувалася в бойових умовах лише двічі — у серпні 1945 року проти японських міст Хіросіма та Нагасакі. Наслідки тих вибухів відчуваються досі: радіаційні хвороби, генетичні мутації, психологічні травми вцілілих. Але бомби, скинуті тоді, здаються іграшками порівняно з сучасними арсеналами. Стратегічна ракета СС-18, яка стояла на озброєнні СРСР з початку 1990-х, має потужність у 1540 разів більшу за «Малюка». Одна така ракета здатна знищити мегаполіс разом із передмістями, зазначає Environment People Law.

1953 року СРСР і США домовилися про мораторій на ядерні випробування в атмосфері, але Радянський Союз порушив його 1961 року, а американці — 1962-го. 1963 року понад 100 країн підписали договір про заборону випробувань в атмосфері, космосі та під водою. 1968 року з'явився Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, який забороняв володіти нею всім, крім п'яти офіційних ядерних держав — США, Росії, Великої Британії, Франції та Китаю. До середини 1990-х договір підписала 181 країна, але 13 держав відмовилися — серед них Ізраїль, Індія, Пакистан і Бразилія. 1995 року договір продовжили безстроково, повідомляє УНН.

Паризька кліматична угода 2015 року стала ще одним кроком до безпечнішого світу — 196 країн взяли на себе юридичні зобов'язання обмежити глобальне потепління. Але ядерна загроза нікуди не поділася. Навпаки, останніми роками риторика ядерного шантажу повернулася в міжнародну політику. Росія регулярно погрожує застосуванням атомної зброї в контексті війни проти України. Президент Зеленський неодноразово називав відмову України від ядерного арсеналу 1994 року «дурним, нелогічним і безвідповідальним» рішенням, зазначає National Today.

Ядерний вибух має миттєві та відкладені наслідки. У перші секунди — ударна хвиля, термічне випромінювання, іонізуюча радіація. Потім — радіоактивні опади, забруднення довкілля, ядерна зима з пожежами та затьмаренням сонця на місяці чи роки. Втрата сучасних технологій через електромагнітний імпульс може відкинути цивілізацію на століття назад. День мобілізації проти ядерної війни — це нагадування, що таке майбутнє не є неминучим. Воно залежить від рішень, які приймають сьогодні.

Більше новин читайте на GreenPost.