Фахівці схиляються до думки, що масовий мор креветки у Хаджибейському лимані стався через замор – різке падіння вмісту кисню. Хоча не виключають й інші причини.
Саме зниження вмісту кисню призвело до того, що дно водойми у дамби покрито сантиметровим шаром з мертвих ракоподібних. Сморід відчувається навіть у десяти метрах від води.
«Замор є замор. Різке підвищення температури, різко підвищуються обмінні процеси, а на фоні падіння розчинної здатності кисню, локально в скупченнях (коли поведінка не встигає за швидкістю температури) починається загибель», - прокоментував ситуацію для GreenPost член-кореспондент НАНУ, директор Інституту гідробіології Сергій Афанасьєв.
Також свою роль могли зіграти зливи, які змили у лиман забруднюючі речовини.
«Факторів безліч - від різких перепадів температур, падіння вмісту кисню до зміни гідрохімічних показників води внаслідок злив. Не виключений опосередкований вплив з боку планктонних організмів, що є кормовою базою креветки, наприклад, їх отруєння, або накопичення токсикантів», - повідомив кандидат біологічних наук Сергій Щербак.
Точніший діагноз усі експерти зголошуються поставити лише після більш детальних досліджень.
«Причиною може бути і різке потепління, і забруднення води через дощі, і комбінація цих факторів. Треба провести дослідження якості води. І одна справа – наукові інтереси, а інша – визначення причин для рішення про нарахування чи ненарахування збитків. Тобто, щоб виключити антропогенні фактори. Тоді брати проби і визначати причини має Державна екологічна інспекція», - сказав GreenPost доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Інститут біології південних морів ім. О. О. Ковалевського Віктор Демченко.