Утримання допомагає «накопичити енергію» чи, навпаки, шкодить здоров'ю? Ось що про це відомо

Бувають такі періоди, коли особисте життя відходить на другий план, і інтимної близькості може не бути досить довго. Наприклад, згідно з даними національних американських опитувань, що проходили на рубежі століть, 8,7 % чоловіків і 17,5 % жінок не мали сексу мінімум п'ять років. Чи впливає така пауза на здоров'я? І наскільки правдиві переконання, що утримання може допомогти «активізувати» розумові та творчі здібності? Розбиралося «Дзеркало».

Шукати плюси у відсутності сексу намагався багато хто

Термін «утримання» популяризував на початку XX ст. австрійський психоаналітик Зігмунд Фрейд. Це була лише одна з багатьох рекомендацій, яких, на його думку, слід дотримуватись у проведенні терапії. Зокрема Фрейд говорив про те, що «аналітична техніка вимагає від лікаря, щоб він відмовляв пацієнтці, яка прагне кохання, в задоволенні, якого вона вимагає». Причому йдеться не лише про стосунки психотерапевтів із пацієнтами, як можна подумати, а загалом про заборону сексуальних стосунків і взагалі «прийняття важливих рішень» до кінця терапії.

Психоаналітик і сам, як пишуть його біографи, намагався практикувати відмову від сексу.

«Фрейд вважав, що свої потяги треба контролювати. Він не був пуританином, але вважав, що розбещена сексуальність може стати джерелом нещасть для цивілізації», — розповідала французька дослідниця історії та психоаналізу Елізабет Рудінеско, яка написала про Фрейда біографічну книгу.

Суть методу утримання полягала в тому, що пацієнти повинні були уникати всіх задоволень, які можуть відволікти їх від процесу терапії: це не тільки секс, а й, наприклад, куріння чи пусті розмови. Згідно з класичним психоаналізом (засновником якого Фрейд і є), подібні дії «виснажують енергію», яка могла би бути використана для досягнення прогресу. Втім, вже до 1960-х психотерапевти почали відмовлятися від методу утримання, замінюючи його іншими, а сьогодні взагалі не використовують його.

Схожі твердження використовуються як догми й у різних релігіях — наприклад, в ісламі практикується зухд (зречення від будь-яких «мирських задоволень»), а під час Рамадану всім, хто постить, забороняється сексуальна близькість із дружиною (про інших партнерів навіть не йдеться).

При цьому саме наукових доказів, що ці практики сприяють оздоровленню чи поліпшенню психологічного стану, не існує.

Проте й не релігійні люди досі вірять у переваги утримання. Наприклад, є цілий рух NoFap, створений у 2011 році: його прихильники відмовляються від мастурбації на порнографію, щоби «тримати своє лібідо під контролем» (при цьому секс загалом не забороняється). Хоча рух запустив не лікар чи науковець, а простий користувач форуму Reddit, багато хто повірив йому і пізніше писав в інтернеті, що тепер відчуває «приплив енергії».

Як розповідала спеціалістка з психосексуальної терапії Анджела Грегорі, через залежність від порно у чоловіка справді можуть початися труднощі зі збудженням при партнерці. Але навряд чи таку делікатну проблему треба вирішувати всім — відповідно, й підстав відмовлятися від мастурбації більшість не має.

Також італійський тренер Фабіо Капелло під час підготовки англійських футболістів до чемпіонату світу 2010 заборонив їм займатися сексом, аби спортсмени «не відволікалися». Однак наукових доказів того, що утримання (у тому числі від мастурбації) якось покращує спортивну підготовку, досі нема.

З приводу інших переваг утримання наукова спільнота теж одностайна: всі вони — не більше, ніж вигадка.

Незважаючи на це, в історії були випадки, коли політику помірності використовували як спосіб контролю за сексуальністю громадян, вірячи в її ефективність. Наприклад, у США з 1981 до 2016 року фінансувалися програми сексуальної освіти, центральною думкою яких, якщо коротко, був девіз «нема сексу — нема проблем». Але американські дослідники давно почали ставити під сумнів користь такого підходу. І навіть, навпаки, висловлювали думку, що така освіта може призвести до збільшення підліткових вагітностей.

«Наукові дані показують, що ці програми [з утримання] не допомагають молодим людям розпочинати статеве життя пізніше. Хоча поміркованість теоретично ефективна, на практиці наміри утриматися від сексуальної активності часто не реалізуються. Ці програми просто не готують молодь до того, щоб уникнути небажаної вагітності чи захворювань, котрі передаються статевим шляхом», — пояснює доктор медичних наук Джон Сантеллі.

Ось як утримання насправді впливає на наше здоров'я

Все залежить від того, чи людина відмовляється від сексу усвідомлено. Якщо вона опинилися в такому становищі вимушено, то відсутність статевого життя може призвести до негативних наслідків ментального здоров'я. Однак тут також є нюанс. Наприклад, якщо людина за своєю природою рідко відчуває сексуальне бажання, то відсутність партнера, навпаки, може стати полегшенням, адже нема «необхідності» думати про його задоволення.

Відсутність сексу в романтичних стосунках — це взагалі окрема тема. У 2015 році дослідники з'ясували, що для більшості людей єдиний критерій, яким вони оцінюють своє щастя як пари, це частота сексу. Якщо він є хоч раз на тиждень, ми схильні вважати, що все нормально, а якщо рідше — для багатьох це вже підозріло. Тому свої бажання та почуття (як і зміни, з ними пов'язані) важливо обговорювати з партнером— тоді виникатиме менше недомовленостей і робитиметься спотворених висновків.

Тим більше секс — це не обов'язок, навіть для подружжя. В одному з досліджень близько 81 % жінок у стосунках і з низьким сексуальним бажанням зізналися, що через нього вони відчувають дискомфорт. Серед «одинаків» таких було лише 27 %. Виходячи з таких даних, медики радять усім, хто стикається з таким самим почуттям незручності перед партнером, звернутися до психотерапевта чи іншого лікаря (наприклад, гінеколога) та розповісти про свою проблему.

З фізичним здоров'ям ніяких серйозних проблем через відсутність сексу виникнути не повинно. Але є думка, що секс «розганяє» бажання — отже, що довше не буде сексу та мастурбації, то менше цього хотітиметься.

Крім того, перший статевий акт після тривалої перерви може викликати неприємні відчуття у жінок через зниження природної лубрикації та кровотоку в області геніталій. Профілактикою цього називають регулярну мастурбацію. Вона ж урятує від ризику «заробити» атрофію клітора — висихання та витончення цього органу і, як наслідок, зниження його чутливості. Таке можливе не лише за рідкісної стимуляції, а й після настання менопаузи.

Скоріше варто говорити про бонуси від сексу, які ви недоотримаєте (правда, частина з них дуже спірна). Доведено, що ведення статевого життя допомагає серцево-судинній системі залишатися здоровою та тренує наш імунітет. Для чоловіків еякуляція трохи знижує ризик розвитку раку простати (але це поки не точно).

Загалом же медики не бачать суттєвої різниці між тими, хто активно веде статеве життя, і тими, хто його зовсім не має.

Втім, щонайменше один незаперечний плюс в утриманні є: без сексу сильно знижується ризик заразитися інфекціями, що передаються статевим шляхом, та створити умови для розвитку інших захворювань. Та й про незаплановану вагітність переживати не доведеться.

Більше новин читайте на GreenPost.