Усі рубки законні, все добре: як у Закарпатті ДЕІ прикриває незаконну вирубку лісу
Екоінспектори Закарпатської області покривають лісівників, а керівництво Держекоінспекції покриває своїх екоінспекторів.
Вирубка лісу
Державна екологічна інспекція часто покриває незаконні рубки замість того, аби з ними боротися. Як це відбувається? Про два свіжих приклади з найбільш лісистої області України — Закарпатської, йдеться у матеріалі uncg.org.ua.
Приклад перший: незаконні рубки без ОВД
З кінця 2017 року в Україні діє процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Серед іншого, ОВД є необхідною передумовою суцільних і поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок площею понад гектар, а також суцільних санітарних рубок будь-якої площі в заповідних лісах.
У 2018 році три лісгоспи Закарпаття проводили масштабні суцільні санітарні рубки, площа кожної з яких становила понад гектар. Великобичківський лісгосп провів щонайменше 13,3 гектара таких рубок (до речі, цей факт відображений у минулорічному розслідуванні британців Earthsight, яке стосується незаконних рубок і компанії IKEA). Рахівський дослідний лісгосп незаконно нарубав понад 22 гектари. Але абсолютним лідером є Ясінянський лісгосп — понад п’ятдесят гектарів незаконних суцільних санітарних рубок без ОВД.
Однак лісгоспи-порушники щосили намагалися викрутитися із ситуації. Зокрема стверджували, що рубки проводилися для ліквідації наслідків вітровалу, який трапився у вересні 2017 року. Рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Закарпатської ОДА (комісія ТЕБ та НС) цей вітровал був визнаний надзвичайною ситуацією. Головний аргумент лісівників — стаття третя Закону «Про оцінку впливу на довкілля», у якій стверджується, що ОВД не є необхідною для діяльності, яка спрямована на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.
Звучить непогано. Але буквально наступний рядок цієї статті уточнює, що перелік діяльності, яка не підлягає ОВД у випадку надзвичайної ситуації, встановлюється Кабінетом Міністрів України окремо. І якщо зазирнути в постанову, яка регулює це питання, то санітарних рубок у переліку діяльності, яка не підлягає ОВД, немає. Проведені суцільні санітарні рубки були абсолютно незаконними. Але що ж екоінспекція?
Українська природо-охоронна група направила інформацію про вищезгадані незаконні рубки до Держекоінспекції у Закарпатській області ще в червні 2020 року. У вересні того ж року отримали відповідь, мовляв, стаття третя Закону не вимагає ОВД для санітарних рубок, пов’язаних із надзвичайними ситуаціями, тому всі рубки були законними. Абсолютне юридичне невігластво…
У вересні того ж року направляємо до центрального офісу Держекоінспекції скаргу на дії екоінспекторів Закарпатської області. У жовтні отримуємо аналогічну відповідь: усі рубки законні, все добре. Далі рухаємося бюрократичними колами пекла й направляємо нову скаргу, цього разу до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (Міндовкілля). Скаржимося на дії центрального офісу Держекоінспекції. Й отримуємо ще більш феєричну відповідь.
Нашу скаргу Міндовкілля переслало назад на Держекоінспекцію. А ті відповіли, що їхня минула відповідь була неправильною. Цього разу керівництво екоінспекції обґрунтовує законність санітарних рубок тим, що рішення комісії з ТЕБ та НС датується вереснем 2017 року, ще до набуття чинності Законом «Про оцінку впливу на довкілля». Тобто на думку центрального офісу Держекоінспекції, рішення комісії з ТЕБ та НС є підставою для проведення рубок!
Будь-хто знайомий із лісовим законодавством знає, що рішення комісії ТЕБ та НС не стосується проведення рубок. Дозвільним документом на санітарну рубку є лісорубний квиток. У крайньому разі — перелік заходів із поліпшення санітарного стану лісів. Утім, точно не рішення якоїсь комісії, не передбачене жодними правилами ведення лісового господарства.
Такі дії Держекоінспекції — класичне покривання незаконних рубок. На жаль, законодавством заборонено двічі проводити перевірку з одного і того ж приводу. Вірогідно, лісівники, які винні у проведенні понад 80 гектарів незаконних рубок, не отримають жодного покарання. Тому що екоінспектори Закарпатської області покривають лісівників, а керівництво Держекоінспекції покриває своїх екоінспекторів.
Приклад другий: незаконні санітарні рубки природних лісів
В останні роки було не так багато змін у законодавстві, які справді позитивно впливали на збереження українських лісів. Один із таких прикладів — постанова Кабміну № 1224, яка суттєво обмежувала різні види рубок у найцінніших лісах Карпат. Серед іншого, йшлося про заборону суцільних санітарних рубок у природних лісах, віднесених до захисної категорії. Здавалося б, також доволі однозначна норма законодавства.
14 грудня 2020 року Рахівський лісгосп видав лісорубний квиток на проведення суцільної санітарної рубки у Білотисянському лісництві (квартал-виділ 26-52). У документах ця ділянка значиться такою, що розташована на висоті 1180 м. н. р. м. На планах лісонасаджень зазначено, що дерева мають природне походження, тобто не були висаджені людиною. Згідно з новими правилами проводити тут суцільні санітарні рубки заборонено.
Але у бажанні покривати будь-які незаконні рубки екоінспекції немає рівних. У відповіді на наше звернення про проведення перевірки Держекоінспекція у Закарпатській області зазначає, що походження деревостану на ділянці «неможливо встановити». А природне походження чітко зафіксоване в матеріалах лісовпорядкування. Знову ж, провести повторну перевірку Держекоінспекція вже не має підстав, тому рахівським лісівникам знову вдається без жодних покарань провести незаконні рубки.
Цей приклад — не унікальний. Протягом грудня-січня низка інших карпатських лісгоспів також виписала лісорубні квитки на суцільні санітарні рубки, які порушують нові вимоги законодавства. Серед них Вигодський і Надвірнянський лісгоспи на Івано-Франківщині. Сподіваємося, що у випадку цих лісгоспів дії екоінспекторів будуть більш адекватними.
Висновки: невтішні
На жаль, наведені вище приклади неадекватної роботи Держекоінспекції не є унікальними. Схожий досвід ми вже мали, наприклад, із Савранським лісгоспом на Одещині. Та й не тільки ми. В листопаді минулого року із ситуацією, коли екоінспектори були не надто зацікавленими у виявленні порушень, стикнулися експерти WWF в Україні.
Чинний голова Держекоінспекції Андрій Мальований був призначений на посаду у травні 2020 року. З того часу жодних суттєвих зрушень у роботі екоінспекції не відбулося. Понад те, просто зараз керівництво Держекоінспекції покриває очевидні недоліки в роботі закарпатських екоінспекторів, які зі свого боку покривають незаконні рубки. Наслідки такого алгоритму будь-хто бачить неозброєним оком.
Що з цим робити? Звісно, реформувати. На жаль, ні законопроект про реформу екологічного контролю, ні ідеї збільшити фінансування Держекоінспекції, практичної реалізації не отримують. Тим часом незаконні рубки й надалі залишаються надзвичайно поширеним явищем. І не лише в Карпатах.
