Міжнародний день боксу відзначається щороку 27 серпня. Ідея належить Міжнародній асоціації аматорського боксу (AIBA), яка прагнула популяризувати спорт як символ чесної боротьби, дисципліни та витривалості. У цей день по всьому світу проводять показові бої, майстер-класи та зустрічі з легендами рингу.
Проте експерти і медики наголошують: бокс залишається одним із найтравматичніших видів спорту.
У дослідженнях з Австралії (штат Вікторія) відзначено, що в професійних поєдинках було 214 травм у 177 із 907 поєдинків, що становить близько 23,6 травми на 100 боїв (або 3,4 травми на 100 раундів). Найпоширенішими були порізи обличчя (51 %), контузії (11,7 %) і переломи (8,4 %).
Ще одне дослідження показує, що в 47 із 60 боїв був зафіксований хоча б один випадок контузії.
Саме тому у Міжнародний день боксу все частіше говорять не лише про перемоги, а й про необхідність захисту здоров’я спортсменів.
Бокс на українських землях почав формуватися ще у 1920–30-х роках, коли в Києві, Харкові та Одесі відкривалися перші клуби. У повоєнні десятиліття спортсмени з України вже представляли СРСР на міжнародних змаганнях. У 1953 році Віктор Мірович став першим українцем, який виграв чемпіонат Європи серед аматорів. Валерій Попенченко — олімпійський чемпіон Токіо-1964 (уродженець Москви, але його кар’єра тісно пов’язана з Україною).
Після 1991 року українські боксери почали виступати під національним прапором і швидко здобули світове визнання. Найгучнішими іменами стали брати Клички — Віталій та Володимир, які домінували у надважкій вазі понад 15 років.
До зіркової плеяди також увійшли:
Українські боксери здобули десятки олімпійських медалей, серед яких золото Володимира Кличка (1996), Василя Ломаченка (2008, 2012), Олександра Усика (2012). Також у різні роки призерами ставали Олександр Гвоздик, Тарас Шелестюк та інші.
Більше новин читайте на GreenPost.