Українські водойми атакує паразит — що важливо знати кожному

4 хв на прочитання14 годин тому
Мертва риба. Фото з відкритих джерел

Ставки хворіють. Паразити ширяться з теплом. Що робити рибалкам і споживачам?

Рибальський гачок, який зачепив не тільки луску, а й саму суть водної екосистеми. Українські ставки влітку більше не лише про відпочинок із вудочкою в руках. Вони стають дзеркалом кліматичних змін — і, видно, рибі дедалі важче витримувати таку спеку. Влітку 2025 року в прісноводних водоймах України почастішали випадки лернеозу — паразитарного захворювання, що стрімко поширюється через підвищення температури води.

Що таке лернеоз і як він вражає рибу

Лернеоз — це паразитарне захворювання, яке спричиняє ракоподібний паразит Lernaea cyprinacea. Його ще називають «якірний черв’як» через специфічну форму тіла. Паразит прикріплюється до тіла риби, проникає в тканини та спричиняє запальні процеси, вторинні інфекції, виснаження й навіть загибель.

Найчастіше хворобу діагностують у коропових видів: коропа, карася, товстолоба, білого амура. Але потенційно вразливими є всі прісноводні жителі — особливо в періоди, коли вода прогрівається вище 24–26 °С.

У теплій, стоячій або повільно проточній воді паразити розмножуються швидше, а імунітет риб знижується. Тому лернеоз — не просто паразит, а індикатор екологічного стресу. Захворювання здатне уразити від 30 до 80 % риби у ставку, що ставить під загрозу і рибне господарство, і харчову безпеку.

Паразит живиться кров’ю риби, а в місцях проникнення утворюються виразки та пухлини. Риба стає млявою, втрачає апетит, часто зависає біля поверхні. Згодом — гине.

Географія зараження: де вже хворіє, а де ще тримаються

Згідно з повідомленнями фахівців, лернеоз уже зафіксований у низці областей центральної та південної України — серед них Полтавська, Черкаська, Кіровоградська та частина Одеської. Найгірша ситуація — у невеликих приватних ставках, де відсутній належний контроль за станом води та здоров’ям риби.

Порівняно стабільною лишається ситуація у гірських районах Західної України та в регіонах із добре організованим водообміном. Наприклад, деякі господарства Львівщини та Тернопільщини впровадили системи циркуляції води та аерації, що зменшують ризик перегріву й зараження.

Фахівці наголошують, що своєчасне виявлення симптомів — головний фактор зменшення збитків. На жаль, у багатьох господарствах досі немає регулярного моніторингу, а отже, паразит поширюється безперешкодно.

Чим це загрожує рибалкам і споживачам

На перший погляд, паразит шкодить лише рибі. Але насправді лернеоз має низку побічних ризиків і для людини. Споживання інфікованої риби, навіть після термічної обробки, не рекомендоване — вона може містити токсини, що виділяються паразитом, а також бути вогнищем вторинних бактеріальних інфекцій.

Для рибалок лернеоз означає не лише зіпсований улов, а й економічні втрати. Приватні ставки часто не повідомляють про інфекцію, а отже, риба з ознаками захворювання може потрапляти на прилавки.

Найбільшу загрозу це становить для дітей, людей з ослабленим імунітетом, а також тих, хто часто вживає рибу у сирому чи слабосоленому вигляді.

Щоб зменшити ризики для здоров’я, варто дотримуватися таких простих правил:

Профілактика і лікування: чи можна цьому зарадити

Фахівці радять господарствам не чекати, поки захворювання «вибухне», а діяти на випередження. Зокрема, наголошується на необхідності регулярної діагностики, очищення ставків, а також дотримання гігієнічних норм.

Серед методів профілактики захворювання:

Нині не існує універсального препарату, що боровся б із лернеозом безпечно й гарантовано. Але важливу роль відіграє зміцнення імунітету риб — наприклад, через якісне харчування та створення умов, близьких до природних.

Усе більше господарств переходять на біоорієнтовані технології — зокрема, вирощування риби у багатовидових ставках, де природні хижаки паразита (наприклад, певні види малька) допомагають зменшити кількість личинок.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: