Умови інтеграції аграрного сектору України до Європейського Союзу будуть визначені під час переговорів, пише Reuters із посиланням на віцепрем’єр-міністерку з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину та міністра аграрної політики Миколи Сольського. Обидва заперечили, що Київ розглядає можливість пом’якшення вимог «Зеленого курсу» ЄС.
Раніше у вівторок високопоставлений чиновник повідомив агентству Reuters, що Україна може розглянути можливість відмови від аграрних субсидій ЄС в обмін на пом’якшення вимог «Зеленого курсу» під час переговорів про вступ до ЄС, які розпочнуться наступного місяця.
«Умови приєднання аграрного сектору України до Спільної аграрної політики ЄС (САП) будуть визначені в ході переговорного процесу. Про жодну відмову від субсидій та дотацій не може бути й мови, оскільки правила мають бути однаковими для всіх», — зазначили посадовці у окремих заявах.
Україна в березні розпочне секторальні переговори щодо вступу, щоб гармонізувати своє законодавство з вимогами ЄС.
Інтеграція величезного сільськогосподарського сектору України, яка до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році була четвертим у світі постачальником зерна, до ЄС, ймовірно, буде дуже чутливою як з політичної, так і з економічної точки зору.
Київ може отримати право на 96,5 мільярдів євро (104 мільярди доларів) субсидій в рамках Спільної аграрної політики ЄС упродовж семи років, якщо до розширеного союзу будуть застосовані нинішні правила.
Джерело Reuters в українському уряді стверджувало, що ідеальною українські посадовці вважають стратегію переговорів, яка полягає у тому, щоб досягти менших обмежень у торгівлі, менших обмежень на навколишнє середовище для українських фермерів, тож вони готові обміняти це на субсидії.
«Ми повинні захищати нашу конкурентоспроможність, ми не повинні створювати бюрократію, яка б зупиняла розвиток, особливо в наших умовах — наприклад, щоб отримати десять екологічних сертифікатів на якусь дрібницю», — зазначив співрозмовник.
Сільськогосподарський сектор має вирішальне значення для понівеченої війною економіки України, а в довоєнний час у вартісному вираженні зерно становило половину всього українського експорту.
Україна вже продає значну частину своєї сільськогосподарської продукції до ЄС, і в разі членства у Союзі її експорт не обкладатиметься тарифами чи квотами.
Переговори відбуваються на тлі протестів фермерів по всій Європі упродовж останніх тижнів. Вони виступають проти правил «Зеленого курсу» ЄС щодо захисту тварин та використання пестицидів, а також проти необхідності залишати 4% сільськогосподарських земель під паром.
Як повідомляло видання Financial Times, виплати субсидій Києву також можуть призвести до скорочення субсидій на сільське господарство для існуючих країн-членів ЄС приблизно на 20%.
Рішення ЄС скасувати ввізні мита на всі українські продукти харчування з 2022 року вже викликало протести в сусідніх країнах-членах блоку, оскільки фермери намагаються конкурувати з дешевшою українською сільгосппродукцією.
Минулого місяця Європейська комісія заявила, що продовжить призупинення ввізних мит на український експорт.
Але в якості поступок розгніваним фермерам у Франції та інших країнах-членах ЄС вона також запропонувала заходи щодо обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України і запропонувала більшу гнучкість щодо правил використання перелогових земель.
Послаблення жорстких екологічних норм, нові субсидії та зниження податків є основними вимогами, що їх висувають європейські фермери, які вважають, що такі кроки захистять їх від зовнішніх конкурентів, зокрема і України.
Багато українських фермерів вважають, що вступ до союзу дасть їм доступ до масштабних субсидій, які збільшать їхні врожаї та принесуть більший дохід.
Однак деякі посадовці кажуть, що субсидії можуть, навпаки, зіграти проти України, позбавивши фермерів гнучкості та динамічності.
«Я думаю, що це проблема. Субсидії в сільському господарстві дуже часто грають погану роль, коли вони стають знеболюючим і до них звикають», — сказав співрозмовник видання, додавши, що життя у системі дотацій означає певну прив’язку до них.
«Якщо у вас є дотація на моркву, то ви садитимете лише моркву», — зазначив він.
Збільшення обсягів експорту агропродукції через українські глибоководні порти має вичерпати скандал з українським зерном у деяких країнах Східної Європи. Європа – не настільки цікавий для української агропродукції ринок, як ринки Азії, які для нас є більш вигідними та перспективними, вважає президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
Більше новин читайте на GreenPost.