Вітрові електростанції в морі - потужна сила та інвестиції в енергонезалежність. Декларацію про прискорення встановлення нових морських ВЕС у Балтійському морі підписали вісім країн та представники країн Європейської комісії.
Як передає ecotown, Польща, Німеччина, Данія, Швеція, Фінляндія, Литва, Естонія і Латвія погодилися спільно будувати вітрові електростанції. Крім зобов'язань щодо розширення офшорної (прибережної) вітроенергетики у Балтійському морі, вісім країн хочуть організовувати спільний Балтійський енергетичний ринок (BEMIP).
Спільна робота Польщі, Німеччини, Данії, Швеції, Фінляндії, Литви, Естонії і Латви стосуватиметься питань гібридних морських вітроенергетичних проектів, інтелектуальних мереж, інтеграції енергосистем та цифровізації. Крім цього сторони бажають узгоджувати підходи в плануванні.
"Декларація знаменує собою ще одну віху у енергетичному переході у Польщі і в усьому Балтійському регіоні, - говорить заст. глави WindEurope Малгосія Бартосік. - Уряди вірять у дешеві, ефективні та надійні технології морського вітру в Європі і визнають, що енергія вітру може бути двигуном відновлення Європи, забезпечуючи довгострокове зростання і робочі місця".
Згідно з планами Єврокомісії зі скорочення викидів вуглецю, до 2050 року потужність морської вітрової електроенергетики повинна зрости в ЄС з нинішніх 23 ГВт до 450 ГВт. При цьому ядром європейської вітроенергетики має залишитися Північне море, де до середини століття має працювати 212 ГВт таких потужностей.
Потужності ВЕС у Балтійському морі повинні вирости через 30 років з нинішніх 2,2 ГВт до 93 ГВт.
Відомо, Греція має намір відмовитися від використання вугілля в електроенергетиці.