Нещодавнє дослідження, опубліковане в Public Health Policy Journal, виявило вміст залишкової ДНК у партіях вакцин Pfizer-BioNTech проти COVID-19 на рівні, що значно перевищує допустимі норми. У зразках знайдено фрагменти ДНК-матриць, включно з промотором/енхансером SV40, який відомий своєю онкогенністю та здатністю транспортувати генетичний матеріал у ядро клітин. Концентрації залишкової ДНК сягали 32,7–43,4 нг на клінічну дозу, тоді як міжнародні регуляторні органи встановлюють межу 10 нг.
Повідомлення про тривалу наявність S-білка в організмі після імунізації та велику кількість чужої ДНК у препараті були і раніше, з кінця 2022 р. Ідеться про нове дослідження, наголошує завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Ольга Голубовська.
«Генетичний аналіз з обраними парами праймерів ПЛР довів, що залишкова ДНК є не тільки фрагментами ДНК-матриць, що кодують S-білок, але і всі гени з плазміди, включаючи промотор/енхансер SV40 (на жаль, високоонкогенний) і ген стійкості до антибіотиків», — цитує вона дослідників.
Дослідження також підтвердили, що спайкові білки, вироблені після вакцинації, можуть тривало циркулювати в організмі, чого раніше не очікували. Ці висновки піднімають питання щодо процесу виробництва та необхідності ретельнішого контролю якості вакцин.
Додатково у Німеччині Інститут молекулярної діагностики (Inmodia GmbH) пропонує тести для визначення наявності у зразках тканин чи рідин білків вакцин або ДНК плазмід, що може допомогти у дослідженні можливих довгострокових наслідків вакцинації.
«Ми концентруємося на виявленні спайкових білків у зразках тканин (включаючи пухлинний матеріал), вимірюванні концентрації спайкових білків у крові чи спинномозковій рідині (включаючи імунні клітини) та виявленні «вакцинної мРНК» та залишкової ДНК (плазмідної ДНК). Ми зосереджені на з'ясуванні того, чи містить зразок спайкові білки і чи походять від ін'єкції COVID-19 або від природної інфекції», — йдеться в повідомленні.
Більше новин читайте на GreenPost.