У Києві різко зросла кількість бездомних, при обстрілах їх не пускають у бомбосховища — The Guardian

Життя бездомних в Україні стає все важчим після повномасштабного вторгнення Росії минулого року. Повсюдне руйнування осель та окупація українських земель призвела до різкого зростання кількості безхатьків. Підвищений попит розтягує обмежені ресурси, доступні для тих, хто вже є одними з найуразливіших людей суспільства. Про це розповідає The Guardian.

Нові бездомні важко дають собі раду, тоді як довгострокові бездомні ризикують опинитися на узбіччі через зменшення ресурсів. Тим часом значна частина гуманітарної допомоги, яка пропонувалася раніше, перенаправляється на військові дії.

В Україні не ведуть офіційну статистику бездомних по країні, але, за даними приватної організації «Дім милосердя Київ», до глобальної пандемії в столиці було офіційно зареєстровано 6000 осіб. За його оцінками, зараз ця цифра становить більше 20 000, причому більшість з’явилася з початку війни.

«З нашого досвіду, не так багато людей реєструється. Ми вважаємо, що реальна цифра значно вища», – каже її очільник Ігор Шемігон.

Ті, хто працює з безхатченками в Харкові й Одесі, кажуть, що також помітили збільшення кількості людей, які сплять на вулицях, причому деякі приїхали з раніше окупованих районів, таких як Харківська область і Херсон.

Нещодавно переміщені особи можуть перебувати в притулках для переміщених осіб безкоштовно, а ті, хто має гроші, тікають до Європи чи залишаються в приватних притулках, що може коштувати близько 300 доларів на місяць. Існують державні схеми допомоги людям, чиї будинки були втрачені чи пошкоджені, але найбільш уразливі верстви населення можуть провалитися крізь тріщини в системі.

Найбільше ризикують люди похилого віку та люди з обмеженими можливостями, особливо з проблемами психічного здоров’я чи зниженням когнітивних функцій, яким важко справлятися з бюрократичними процесами без сторонньої допомоги. «Дім милосердя» «пропонує комплексну підтримку, наприклад, допомогу із заміною втрачених або пошкоджених документів, що засвідчують особу, які необхідні для отримання доступу до більшості форм офіційної допомоги.

Незважаючи на масштаб потреби, існує лише один державний притулок для бездомних, який обслуговує всю центральну Україну, на північ від Києва. Він вміщує лише 150 осіб і приймає лише в крайніх випадках. «Дім милосердя» також може прийняти 20 осіб у своїх двох притулках.

«Ми знаємо, що нам потрібно розвиватися, щоб допомагати більшій кількості людей, але наразі у нас просто немає фінансування», — каже Шемігон.

Третій притулок організації, приватний будинок у селі Андріївка, що на захід від Києва, було зруйновано торік. Територія була окупована незабаром після російського вторгнення, в результаті чого 12 безхатченків і один соціальний працівник, які там жили, опинилися в пастці. Коли снаряд влучив у дах, будинок практично став непридатним для проживання, а уламки поранили одну мешканку — 60-річну бучанку.

71-річний Михайло Новіков, який на той час проживав у притулку, каже, що окупаційні війська не надавали їм медичної допомоги, і через тиждень жінка померла.

За словами низки безхатченків, до війни вони могли виконувати випадкові роботи на будівництві приблизно за 500 грн за зміну чи здавати металобрухт переробникам.

«Тепер поля забиті танками, тому ми їм більше не потрібні», — каже Тетяна, мешканка харківського притулку благодійної організації Depaul.

Зараз багато хто покладається на збір набагато менш прибуткових відходів для переробки, таких як скло чи папір, щоб заробити гроші на їжу. Скляну пляшку пива можна обміняти за 0,70 грн — за цілий день збирання можна отримати 100 грн. Власник пункту прийому сміття каже, що бізнес процвітає.

Щоб заробити на зборі паперу 50 гривень, кажуть харківські бомжі, потрібно зібрати 25 кг. Однак робота фізично важка, і ті, хто не в змозі її виконувати, вдаються до жебрацтва.

Тимчасом Росія й Україна зможуть здійснювати обміни цивільними.