Спека та мілководдя Дунаю спровокували енергокризу в Угорщині: як охолоджують АЕС у Центральній Європі

2 хв на прочитання3 години тому
Обмілілий Дунай на тлі посухи в Угорщині. Фото: Getty Images

Чому Угорщина опинилася на межі зупинки АЕС «Пакш», а Чехія та Словаччина зберегли потужності.

Аномальна спека та тривала посуха в Центральній Європі призвели до рекордного зниження рівня води у Дунаї, спричинивши гостру енергетичну кризу в Угорщині. Через неможливість повноцінного охолодження реакторів потужність Угорської АЕС «Пакш» (загальною спроможністю 2 000 МВт) на початку серпня впала до критичних 240 МВт, поставши перед загрозою повного зупинення.

Водночас сусідні країни регіону перенесли кліматичний удар значно легше. Головна причина полягає у фундаментальних технічних відмінностях конструкцій систем охолодження ядерних електростанцій.

Однопрохідне охолодження проти охолоджувальних веж (градирень)

Угорська АЕС «Пакш» використовує прямоточну (однопрохідну) систему охолодження. Вода з Дунаю забирається безпосередньо для охолодження конденсаторів турбін, після чого нагрітою скидається назад у річку.

Ця технологія має дві критичні вразливості:

  1. Залежність від об'єму води: падіння рівня річки фізично обмежує паркан необхідної кількості рідини;
  2. Температурний ліміт: скидання занадто гарячої води (понад 20 °C) завдає катастрофічної шкоди річковій екосистемі, що змушує регуляторів примусово знижувати потужність станції.

Натомість Чехія (АЕС «Дуковани» та «Темелін») і Словаччина (АЕС «Моховце» та «Ясловске Богуніце») експлуатують станції з охолоджувальними вежами (градирнями). У таких системах значна частина тепла відводиться не в річку, а безпосередньо в атмосферу. За даними чеської енергетичної компанії ČEZ, ця технологія потребує значно менших об'ємів річкової води, що робить її стійкішою до посух.

Досвід Словенії та Румунії: крайні заходи

Ситуація на інших АЕС регіону підтверджує, що прямоточне річкове охолодження створює найбільші ризики під час кліматичних аномалій:

Словенія (АЕС «Кршко»): через високу температуру води та низький рівень річки Сава потужність реактора довелося знизити до 80%;

Румунія (АЕС «Чернавода»): станція також забір води проводить із Дунаю. Через критичне мілководдя один із двох реакторів довелося повністю зупинити. Аби спрямувати залишки води до станції, румунська влада вдалася до екстрених заходів — підриву перешкод у руслі вибухівкою та зведення тимчасової дамби.

Уроки для майбутнього енергетики

Досвід поточного року демонструє три сценарії: АЕС із градирнями зберегли стабільність, тоді як станції з прямоточнім охолодженням на Дунаї та Саві опинилися під загрозою вимушеної зупинки.

Це висуває серйозні вимоги до проєктування нових ядерних об'єктів (зокрема проєкту «Пакш II» в Угорщині). В умовах глобальної зміни клімату, коли періоди екстремальної спеки та посухи збігаються з піковим споживанням електроенергії, орієнтуватися на середні багаторічні показники рівня річок більше неможливо.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: