Читаючи закон 2207-1д я бачу, що попередню редакцію закону, над якою ми працювали ще з командою підтримки реформ у 2018 році повністю переписали, в ній достатньо пунктів з закону 2207-2 (проти якого боролася вся еко спільнота), щоб зробити висновки, що сміттєву реформу намагаються злити.
Про це у Facebook написала засновниці ГО "Україна БЕЗ сміття" Євгенія Аратовська.
"Реформу, яка запровадить прозору і сучасну систему розширеної відповідальності виробника можуть злити через те, що і ця діяльність теж буде монополізована. Хоча яскраві інфографіки переконують нас в зворотньому. Намагаються створити протистояння виробників і сміттєвого бізнесу. Щоб реформа зайшла в глухий кут", - переконана екоактивістка.
За словами Аратовської, громадськість буде боротися за закон: "Мабуть це буде той кейс, коли ми навчимо депутатів писати закони, які будуються на справедливості по відношенню до всіх учасників ринку. Коли не потрібно, щоб хтось «трішечки програв», потрібно - щоб всі учасники процесу були в рівних умовах і від цього виграло суспільство".
Треба закрити всі супермаркети. Бо немає упаковки - немає проблем.
Аратовська іронічно пропонує закрити супермаркети та роздати ділянки землі у Ботанічному саді імені Гришка, що б у такий спосіб проявити "турботу" про довкілля.
"Під час COVID-19 відмінили ненависні маршрутки, бо життя людини було у пріоритеті, так само можна відмінити супермаркети, бо звалища страшніші за COVID. Звалище - цей непомітний вбивця, він більш підступний, він вбиває не одразу, а з часом - через найстрашнішу хворобу - рак.
Закрити супермаркети - хороша ідея. Уявіть собі, скільки пластиків не купуватимуть люди - окрім пляшок, пакетиків та обгорток ми позбудемося одноразових пластиків, яких в рази більше за товари в упаковці - не будуть літати у довкіллі поліетиленові перчатки, контейнери для кулінарії, пакети-маєчки", - запропонувала екоактивістка.
Відтак, щоб люди продовжували якісно харчуватися, їм можна роздати ділянки землі у Ботанічному саді імені Гришка, на ВДНГ, в Сирецькому парку, парку Наталці тощо. Така їжа більш корисна, ніж оброблені продукти в супермаркеті, погодьтеся?
За словами Аратовської, люди звикли шукати винних у будь-чому. Не виключення - сміттєва проблема.
"Хто винен? Відповідь більшості - Виробники, які пакують свій товар у пластик. Скільки можна це терпіти, треба їх усіх заборонити! А скільки людей погодиться заборонити супермаркети? Хтось готовий відмовитися від цієї інфраструктури? Шановні депутати?" - продовжує Євгенія Аратовська.
Чого хотіло людство?
Екоактивістка наголошує, що у питаннях збереження довкілля та вирішення проблеми сміттєвого забруднення, людство все ж таки відходило від вирощування їжі на земельних ділянках. Адже це б означало витрачати увесь свій вільний час на догляд за рослинами - полив, боротьбу зі шкідниками, бур’янами тощо.
"Людство хотіло мати більше часу на родину і свої захоплення - читати, подорожувати, займатися спортом. Людство прагнуло комфорту, коли не треба нічого вирощувати і стояти в чергах. Коли не треба хвилюватися, що не вистачить молока у скляних пляшках чи хліба без упаковки (я ці часи застала, і ці черги я пам’ятаю)", - запевняє Аратовська.
Євгенія нагадада, що можливості пакування продуктів у супермаркеті поки що обмежені невеликим списком - папір, скло, метал і пластик. Щоб скоротити використання пластику вигадали комбіновану упаковку, бо вона містить у своєму складі 75% макулатури, і тільки 25% - пластика. Молока в такій упаковці вистачає завжди і всім, чого не можна сказати про скляні пляшки, які невигідно транспортувати на великі відстані не тільки через економіку, це некорисно і для довкілля.
"В той же час, щоб забезпечити всіх якісною чистою водою з’явилася пластикова пляшка. Її ніколи не було б в такій кількості, якби в нашій країні була чиста питна вода з кранів. Чому вона не тече звідти? Невже винен виробник? Щоб не варити мило самостійно, з’явилися миючі засоби, і навіть ORGANIC миючі засоби все одно пакують у пластик, тому що інших рішень поки що немає", - нагадала Євгенія Аратовська.
Відомо, що з 2016 року в Україні працює електронний сервіс ecomapa.gov.ua. Ініціатива була запроваджена Мінприроди і закликала громадян реєструватися на сторінці сервісу та залишати повідомлення про сміттєзвалище. Сервіс продовжує працювати.
Нагадаємо, цього року у Києві з'явилася "сміттєва" карта: на ній зазначені адреси, де розташовані контейнери, обсяги сміття, які можуть вмістити баки і графік вивезення відходів.