Щороку 22 березня відзначається День Балтійського моря

Щороку 22 березня відзначається День Балтійського моря. Це свято покликане привернути увагу до екологічних проблем одного з наймолодших і найвразливіших морів планети.

Чим відрізняється Балтійське море?

Балтійське море — це унікальна екосистема, яку часто називають «солонуватим озером». Воно майже повністю оточене сушею і з'єднується зі Світовим океаном лише через вузькі Датські протоки. Через це повний обмін води в морі триває близько 25–30 років, що робить його надзвичайно чутливим до забруднень.

Цікаві факти:

1. Припливи та відпливи в Балтійському морі слабші, ніж у будь-якому іншому морі на Землі, і рівень води змінюється лише на 20–30 сантиметрів.
2. Балтійське море має вузькі сполучення з рештою океанів, що робить припливні рухи мінімальними.
3. Шлях із Балтійського моря до Атлантичного океану пролягає через протоки Каттегат (Ересунн, Великий Бельт і Малий Бельт), а потім через протоку Скагеррак і Північне море.
4. На тому самому місці, де зараз розташоване Балтійське море, раніше існували три інші моря, що змінювали одне одного: Йольдієве, Анцілове та Літорінове. Усі вони були слабосолоними, майже прісними.
5. У водах Балтійського моря розчинено більше золота, ніж у будь-якому іншому морі.

Основні екологічні виклики

Сьогодні Балтійське море вважається одним із найбільш забруднених у світі. Основні проблеми включають:

• Евтрофікація: Надмірне надходження азоту та фосфору (зі сільськогосподарських добрив та стічних вод) спричиняє бурхливе цвітіння водоростей, що призводить до утворення «мертвих зон» без кисню на дні.
• Хімічне забруднення: Залишки зброї та хімікатів часів Другої світової війни, заховані на дні, поступово піддаються корозії, створюючи приховану загрозу.
• Мікропластик і судноплавство: Висока інтенсивність судноплавства підвищує ризик розливів нафти та шумового забруднення.

Міжнародне співробітництво (HELCOM)

Ключову роль в охороні моря відіграє Гельсінська комісія (HELCOM). Це приклад успішної міжнародної співпраці, в рамках якої дев’ять країн Балтійського регіону спільно працюють над Планом дій щодо Балтійського моря (BSAP) з метою досягнення його доброго екологічного стану.

Зв'язок з Україною

Хоча Україна не має виходу до Балтійського моря, досвід країн Балтії у сфері цифровізації екологічного моніторингу та впровадження процедур ОВНС (оцінки впливу на навколишнє середовище) є надзвичайно цінним для реформування системи охорони Чорного та Азовського морів. Обидва морські басейни стикаються зі схожими проблемами евтрофікації та техногенного навантаження.

Більше новин читайте на GreenPost.