«Що ми робимо — захищаємо клімат чи зменшуємо забруднення?» Чисте повітря зігріло планету

Значне скорочення викидів двоокису сірки від судноплавства може бути пов'язане зі значним потеплінням атмосфери над певними океанськими регіонами. Про це повідомила дослідницька група в журналі Communications Earth & Environment за результатами модельного дослідження. Згідно з дослідженням, близько 80 % збільшення тепла, що зберігається на Землі, яке спостерігається з 2020 року, може бути пов'язане саме з цим, розповідає Die Zeit.

За словами дослідників, певні зважені частинки — аерозолі — значно зменшилися через регулювання чистішого морського палива. Як наслідок, щільність хмарних крапель також різко зменшилася, через що морські хмари стають темнішими і відбивають менше сонячного світла назад у космос. Найбільше зниження концентрації аерозолів було підраховано для Північної Атлантики, Карибського та Південно-Китайського морів — регіонів із найбільш завантаженими судноплавними маршрутами.

Незалежні дослідники радять бути обережними при інтерпретації результатів. До того ж антропогенні парникові гази все ще залишаються вирішальними у підвищенні глобальної температури.

Моделювання

Мазут, що використовується для великих кораблів, має набагато вищий вміст сірки, ніж паливо, що використовується для інших транспортних засобів. При згорянні утворюється діоксид сірки, який вступає в реакцію з водяною парою в атмосфері й утворює сірчано-водні частинки, або сульфатні аерозолі. У 2020 році Міжнародна морська організація запровадила новий регламент IMO 2020, який знизив максимально допустимий вміст сірки в судновому паливі з 3,5 до 0,5 % з метою зменшення забруднення повітря. В результаті, згідно з дослідженням, спостерігалося різке падіння викидів діоксиду сірки від судноплавства приблизно на 80 %.

Виходячи з цього, дослідники з Університету Меріленда в Балтіморі оцінили енергетичний бюджет Землі з 2020 року, тобто різницю між енергією, отриманою від Сонця, й енергією, випромінюваною Землею. За даними IMO, 2020 рік є «сильним тимчасовим шоком» для чистого поглинання тепла планетою.

«Ефект потепління узгоджується з нещодавнім сильним потеплінням у 2023 році й, імовірно, зробить 2020-ті роки аномально теплими», — йдеться в тексті.

Незалежні експерти налаштовані скептично

Насправді незрозуміло, чому останні 12 місяців були такими теплими в середньому по світу. Зміна клімату передусім відповідальна за це. Але додаткові ефекти, такі як скорочення викидів сірки, також можуть бути причинами. Проте незаангажовані науковці скептично ставляться до поточних модельних розрахунків.

«Потрібна обережність», — сказав Андерс Леверманн із Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK) інформаційній агенції dpa. За його словами, аналіз ефекту за такий короткий проміжок часу більш схильний до помилок, ніж за довші періоди. Тому частка теплової енергії, збереженої з 2020 року, може бути набагато нижчою за 80 %. Це значення може бути завищеним у моделюванні, вважає експерт. Інші фактори також могли бути вирішальними для рекордних значень, що спостерігалися торік.

Що означають отримані результати?

За словами дослідників, нові результати показують, що зворотний ефект у принципі можливий. Хмари можна розріджувати, а клімат тимчасово охолоджувати за допомогою штучно випущених аерозолів. Такі підходи називають геоінженерією.

Такий викид порівняно дешевий. Однак, якщо не боротися з антропогенними причинами, насамперед із викидами парникових газів, це «порохова бочка», каже Леверманн.

«Потім вам доведеться вистрілювати аерозолі в повітря протягом сотень років. Щойно ви припините це робити — температура підскочить протягом декількох років», — говорить експерт.

Автори дослідження також скептично ставляться до геоінженерії, частково через невизначеність і складність наслідків.

Оскільки штучні забруднювачі повітря впливають на здоров'я, уряди багатьох країн запровадили заходи для їхнього обмеження. Відкритим залишається питання компромісу між вигодами від покращення якості повітря та потенційними витратами від додаткового потепління, йдеться у поточному дослідженні.

«Рішення не може бути однозначним: що ми робимо — захищаємо клімат чи зменшуємо забруднення? Той факт, що зміна клімату часом стає ще більш помітною завдяки чистішому повітрю, не повинен призводити до висновку, що повітря має знову стати бруднішим», — сказав Леверманн. 

Більше новин читайте на GreenPost.