Сексу може не хотітися через стрес: ось як цей стан впливає на організм

«На мене накричав начальник, у мене стрес», «не почув будильник і спізнився на поїзд — був стресовий день»... Подібні висловлювання часто-густо можна почути. Але що таке стрес насправді? І як сьогодні взагалі можна слідувати пораді лікарів «не стресувати»? «Дзеркало» розібралося у цих питаннях.

Що таке стрес?

Стрес — це сукупність реакцій нашого організму на зміни навколишнього світу. І це абсолютно нормальне явище: так ми пристосовуємось до нового.

Але та сама ситуація, що викликає стрес, проявляється в усіх по-різному. Тому стрес — суб'єктивне поняття, його ступінь не можна виміряти. Єдине, що зараз користуються лікарі, це опитувальники, які допомагають виявити, як стрес впливає життя людини.

Чинники, які можуть викликати стрес, дуже різні. Припустимо, ви зіткнулися з великою кількістю робочих обов'язків, з якими не в змозі впоратися. Також стрес може виявитися через зникнення життя близької людини, сімейних або фінансових проблем, ситуації, коли людина почувається дискримінованою через свою релігію, орієнтацію, стає жертвою чи свідком насильства в сім'ї — це далеко не повний список причин.

Є ситуації, які навіть можуть викликати у нас стрес не як у окремої особистості, а як у члена суспільства: коли воно страждає від якихось природних катастроф, пандемій (того ж коронавірусу) чи війни. Причому, навіть маючи загальну причину стресу, кожен член суспільства переживатиме її по-різному.

У чому відмінність стресу від, наприклад, підвищеної тривожності?

І стрес, і тривожність — це реакції організму на різні тригери. Відмінність у тому, що стрес виникає, коли тригери зовнішні, тобто від нас не дуже залежать. Вони можуть бути короткостроковими — як дедлайн на роботі чи конфлікт із близькою людиною — чи довгостроковими. Серед них, наприклад, дискримінація, хронічне захворювання, війна чи політична ситуація. Це те, що не минає за кілька годин чи навіть днів.

А ось тривожність ви можете відчувати навіть тоді, коли тригера, що викликає стрес, немає. Допустимо, ви абсолютно здорові, але перед здаванням профілактичних аналізів починаєте постійно думати: «А що, якщо виявиться, що в мене гепатит чи рак?» Або ви ще навіть не приступили до обов'язків на новій роботі, а вже накручуєте себе, що з ними не впораєтеся.

Важливо розуміти, що стрес не належить до психічних розладів, але при цьому може спричинити їх появу. Наприклад, на тлі стресу може розвинутись депресія.

Що у стресу та тривожності загального, то це симптоми: безсоння, втома, м'язова напруга, дратівливість і труднощі з концентрацією. Іноді за тривожністю може ховатися тривожний розлад: різниця між ними полягає в тому, що епізод тривожності може початися і сам минути, як і реакція на короткостроковий стрес. А якщо ви починаєте відчувати, що тривожність почала впливати на ваші рішення чи настрій і супроводжувати вас щодня, це може бути вже тривожним розладом. Ним, як правило, страждають люди 35-55 років і переважно жінки. Якщо ви відчуваєте, що такою людиною можете бути ви, зверніться за допомогою до психолога чи психіатра. Це нормально: наприклад, Національний інститут ментального здоров'я США каже, що 31 % американців бодай раз у житті зіткнуться із тривожним розладом.

Стрес — це завжди погано?

Ні. Наприклад, якщо нам потрібно скласти важливий іспит, стрес змушує нас бути більш уважними, зібраними — загалом «напоготові». Саме завдяки стресу ми можемо витримувати біг на довгі дистанції та зібратися, щоб виголосити важливу промову.

Проблема виникає тоді, коли фактори, що викликають стрес, продовжуються протягом тривалого часу. Людина просто не має можливості розслабитися — стрес стає хронічним.

У цьому випадку здоров'я може похитнутися — для організму це буде реакцією на ситуацію, що змінюється навколо. Одним із таких проявів відповіді на стрес може бути підвищений тиск. Але іноді те, що в нашому організмі відбуваються зміни, можна побачити не відразу.

Дослідження показують, що в ситуації стресу й у чоловіків, і у жінок починає виділятися гормон пролактин — його кількість стає більшою, ніж зазвичай. Після 30-хвилинного відновлення від тригера гормон приходить у норму, але якщо мова про хронічний стрес, то пролактин може продовжувати вироблятися. А це загрожує наслідками: через те, що цей гормон підвищений, жінки мають проблеми з регулярними менструаціями і можуть навіть стати безплідними, а у чоловіків може розвинутися еректильна дисфункція. Це лише один приклад того, як стрес впливає на здоров'я у довгостроковій перспективі.

Ось другий приклад: Американська психологічна асоціація попереджає, що у стресі людина може дихати частіше і робити вдих коротше, ніж у звичайній ситуації. Саме собою це не небезпечно, але людям з астмою, хронічним бронхітом або іншими захворюваннями респіраторної системи це може утруднити дихання. Крім того, стрес знижує нам лібідо і взагалі може вплинути буквально на всі системи нашого організму.

Якщо ви помітили, що останнім часом стали відчувати нові для себе болі чи, наприклад, голова почала боліти занадто часто, іноді помічаєте прискорене серцебиття, постійно відчуваєте себе втомленими, гірше спите, напружуєте щелепу, не хочете займатися сексом (хоча раніше вам це подобалося), а також якщо вам часто сумно і вас багато дратує — все це може бути сигналами, що ви в стресі.

Але як можна бути не в стресі, якщо викликають його зовнішні чинники?

Якщо ми говоримо про хронічний стрес, спочатку важливо перерахувати, чого не потрібно робити. Нерідко буває, що люди несвідомо починають боротися зі стресом, використовуючи хворі способи. Зокрема, вживати багато алкоголю чи наркотиків, переїдати чи курити, компульсивно робити покупки чи залучатися до азартних ігор.

Уникнути стресу неможливо. Але зробити так, щоб він не став хронічним і не підкоряв собі ваше життя, цілком реально. Головна порада — потрібно спробувати позбутися тих тригерів, що викликають стрес. Звичайно, це не завжди можливо (наприклад, звичайна людина не може прямо зараз зупинити війну), але, наприклад, піти з важкої та нестерпної роботи нам до снаги.

Ось що ще можна робити щодня (у тому числі і для профілактики хронічного стресу):

• Виконувати комплекс фізичних вправ, що вам подобається. Якщо фізкультура — не ваш коник, підійде навіть коротка прогулянка районом або парком.
• Наприкінці кожного дня приділіть кілька хвилин тому, щоб подумати, чого ви сьогодні досягли і що гарного сталося у вашому житті. Намагайтеся не фокусуватися на невдачах, завдання побачити саме позитивні моменти.
• Добре та різноманітно харчуйтеся, не забувайте пити достатньо рідини протягом дня. Не забувайте залишати достатньо часу на сон.
• Ставте собі цілі — на день, тиждень, рік. Це дасть вам відчуття контролю над своїм життям, ви менше зациклюватиметеся на зовнішніх факторах.
• Вчіться говорити «ні» додатковим завданням на роботі, які ви не зобов'язані робити.
• Якщо відчуваєте, що це не працює, зверніться до фахівців: психолог чи психіатр можуть допомогти вам підібрати дієві методи боротьби зі стресом.

Також ми розповідали про те, як боротися зі стресом: простий спосіб допомогти собі «тут і зараз» за будь-яких обставин.