Токійський протипаводковий колектор — це найбільша у світі інженерна споруда такого типу. На 14-мільйонне місто часто обрушуються зливи й тайфуни. Три чверті території Японії займають гори. Ними оточені рівнини, де розташовуються міста, через що останні часто потерпають від опадів, які стікають туди після негоди. Особливо цим відома місцевість між річищами Едо й Аракави, розташована поряд із центром Токіо. Загалом крізь місто протікають сім великих річок. Через це воно неодноразово зазнавало серйозних затоплень, поки влада не вирішила покінчити з цим раз і назавжди. На будівництво колектора для відведення води пішло 13 років та 230 млрд єн (1,63 млрд доларів). Із моменту введення в експлуатацію у 2006 році він запобіг збиткам від повеней на суму понад 1 млрд доларів. «Дзеркало» показує, як виглядає найбільший зливоскид у світі, що допомагає найбільшій агломерації планети впоратися з паводками.
Уся каналізаційна мережа Токіо зараз розрахована на опади до 75 мм на годину, але дедалі частіше трапляються локальні шторми, що приносять до 100 мм опадів на годину, що перевантажує систему. Так, внаслідок сильних тайфунів у червні 2023 року система не змогла запобігти затопленню більш ніж 4000 будинків у басейні річки Нака. Ці повені змусили владу розпочати семирічний проект вартістю 37,3 млрд ієн (понад 250 млн доларів) щодо модернізації дамб і системи водовідведення в цьому районі.
Ближче до центру Токіо реалізується ще один великий проект зі з'єднання каналів, в які стікають води з річок Ширако та Канда. Після завершення будівництва у 2027 році він відводитиме води через тунель завдовжки близько 13 км до Токійської затоки.
Окрім своєї інженерної цінності, комплекс токійського протипаводкового колектора став популярним туристичним місцем та місцем зйомок численних фільмів. Наприклад, у 2015 році під час створення фільму «Голодні ігри: Сойка-пересмішниця. Частина 2» тут знімали сцену підземного підходу до Капітолію.
Найвідоміша частина комплексу — так званий собор. Його простір здатний умістити воду майже 100 басейнів олімпійського розміру. Усередині розташовані 59 масивних колон, кожна з яких важить 500 т і сягає 18 м заввишки. Коли річки розливаються, вода проходить через систему підземних тунелів завдовжки 6,3 км, а потім збирається тут.
Спустившись на глибину шести поверхів, ви відчуєте потойбічні відчуття. Тут свій власний мікроклімат, набагато прохолодніший, ніж на поверхні влітку, але тепліший, ніж узимку. Хмари туману приховують верхівки колон. Похмурий інтер'єр, пронизаний променями природного світла з отворів у стелі, і колони, що височать, нагадують стародавню релігійну споруду, що і дало привід назвати його «собором», «святилищем» або «храмом».
Більше новин читайте на GreenPost.