- Головна
- Новини
- Енерго
- Викопне паливо
- Росія накопичила 60 млрд м³ зайвого газу — і не може його продати
Росія накопичила 60 млрд м³ зайвого газу — і не може його продати
У Росії скупчився мільярдний газовий надлишок — і виходу з глухого кута поки не видно.

У Росії накопичився рекордний обсяг невикористаного природного газу — близько 60 млрд м³, які не вдалося реалізувати через стрімке падіння експорту в Європу та невдалі домовленості з Китаєм. Про це йдеться в сюжеті на Reuters.
Експорт газу до Європи скоротився з 200 млрд м³ на рік до приблизно 30 млрд м³, а трубопровід «Сила Сибіру» покриває лише до 20 % цих втрат. Інші маршрути поки не здатні перекрити різкий спад продажів, створюючи справжню кризу для «Газпрому» – величезні запаси лишаються без монетизації.
Надлишки як виклик для індустрії
Виробництво газу залишається стабільним — у 2024 році «Газпром» добув понад 416 млрд м³, тоді як збут склав лише 361,7 млрд м³. Це створює майже 55 млрд м³ невикористаного ресурсу, що призводить до накопичення газу на родовищах та в системах зберігання.
Міністр розвитку Далекого Сходу Олексій Чекунков на Петербурзькому економічному форумі підкреслив, що ситуація з надлишками стала «дуже нагальною»:
«Раніше майже півмільярда м³ газу на день йшло в Захід, тепер – ні, і питання, що з цим робити, стало вкрай гострим».
Шляхи утилізації: від дата‑центрів до вугілля
Серед ідей — спрямувати газ для енергозабезпечення дата‑центрів, зокрема для проектів штучного інтелекту. Одна з найбільших операторів центру обробки даних, BitRiver, вважає, що до 10 млрд м³ газу можуть бути використані на рік для крипто‑майнінгу — але експерти сумніваються у вигоді цього кроку.
Заступник міністра енергетики Павло Сорокін зазначає, що «дорогий» за ціною газ не підходить для таких цілей, і варто перенаправити його у вугільну генерацію, підтримуючи шахти, що опинилися під санкціями: «Навіщо використовувати дорогий газ для нових дата‑центрів, якщо можна збудувати електростанцію на копальні?»
Європейський контекст: що відбувається на ринку?
Навіть попри різке скорочення постачання з Росії, Європа залишається напоготові. У травні вона накопичила близько 43 % газу на своїх сховищах, а деякі країни ще імпортують LNG із Росії — через Ямал на 33 % більше порівняно з попереднім роком. При цьому Євросоюз планує остаточно відмовитися від російського газу до 2027 року.
Утім, з початку 2025 року експорт через TurkStream продовжує знижуватися — у червні він скоротився на 18 % проти травня, що свідчить про подальше поглиблення кризи для Росії.
Чому це важливо?
Накопичення газу без можливості збуту — не просто економічна прикрість для Росії, а дзеркало ширших геополітичних і екологічних змін. Ця ситуація демонструє, як зміни в енергетичних потоках впливають на державні стратегії, бізнес-моделі та довкілля. Наслідки охоплюють не лише РФ, а й увесь регіон, зокрема й Україну. Серед ключових аспектів цієї кризи:
- Ситуація з невикористаним газом створює проблему зберігання, інфраструктури та фінансових витрат для «Газпрому»;
- Пошук внутрішнього споживача (дата‑центри, хімічна промисловість) — неочевидний вихід через низьку економічну привабливість;
- Український контекст додає гуманістичної складової — енергоринок Європи адаптується без російського ресурсу, але це не так просто і вимагає часу та інвестицій.
Ці фактори свідчать не лише про економічну зміну курсу, а й про втрату Росією ролі глобального енергетичного гравця. У той час як вона шукає нові шляхи реалізації ресурсів, інші країни — вчаться обходитися без них.
Можливі сценарії майбутнього
Росія може продовжити спроби продавати газ у Китай, проте поточні переговори не дають результатів. Інша альтернатива — розвиток газохімії та внутрішнє використання, що допоможе зменшити залежність від зовнішніх ринків, але потребує технологій і часу. Найбільш логічний варіант — зменшення видобутку до рівня попиту, яке може спричинити економічне сповільнення і змусити шукати баланс між війною, економікою та геополітикою.
Ці фактори свідчать не лише про економічну зміну курсу, а й про втрату Росією ролі глобального енергетичного гравця. Водночас ця ситуація є прямим наслідком розв’язаної Росією агресивної війни проти України. Європейський ринок, що раніше був головним споживачем російського газу, демонструє солідарність і послідовну відмову від залежності як відповідь на загрозу безпеці. Проблеми з реалізацією енергоресурсів неминуче вплинуть і на здатність Росії фінансувати військову машину, що особливо важливо в умовах затяжної війни та зростання витрат на фронті.
Більше новин читайте на GreenPost.







