Під ковпаком газу. У 2025 році Німеччина закупила російський ЗПГ на €2 млрд

Незважаючи на прагнення до енергетичної незалежності, Німеччина уклала контракт на постачання зрідженого газу з Росії на суму близько €2 млрд у 2025 році — насамперед через державну компанію SEFE, що продовжує імпортувати СПГ через французький термінал у Дюнкерку. Про це повідомляє DW.

Як Німеччина досі купує російський СПГ

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина офіційно відмовилася від імпорту російського газу через трубопроводи. Проте новий аналіз показує, що SEFE GmbH, яка стала правонаступницею націоналізованої Gazprom Germania, уклала контракт на 58 танкерів СПГ загальним обсягом 4,2 млн тонн у 2024–2025 роках.

Це супроводжується збільшенням обсягів російського СПГ, вивантаженого у французькому Дюнкерку, який потім прямує до німецької системи через Бельгію. У 2023 році лише близько 3 % імпортованого газу Німеччини становив російський СПГ — та цифра може бути вищою, враховуючи дані за 2024 рік.

П’ятирічні контракти й відсутність прозорості

Слід зауважити, що SEFE діяла в межах давнього контракту, укладеного ще 2015 року на поставки СПГ від приватної російської компанії Novatek через французький термінал у Дюнкерку.

Аналіз ринку виявив, що обсяги російського СПГ, які надходять у ЄС, зросли на 19 % у 2024 році в порівнянні з 2023-м — головним чином через обсяги близько 4,1 млн тонн, доставлені SEFE. Такий тренд свідчить про застарілий підхід: уряд фактично підтримує імпорт ворожих енергоресурсів.

Контракти замість санкцій?

Німеччина активно нарощує імпорт зрідженого газу з інших джерел, відкривши термінали у Вільгельмсгафені, Брунсбюттелі та Мукрані. Проте рівень завантаження Мукрану в першому кварталі 2025 року склав лише 5 %, що викликає запитання щодо ефективності та екологічної доцільності.

Водночас імпортер SEFE виглядає як «ранній засновник» нового енергетичного ланцюга. З одного боку — зобов’язання перед Novatek, з іншого — прозорість контрактних умов та політична стратегія. Невизначеність щодо транспарентності постачання залишає можливості для «відмивання» російського газу через європейські термінали.

Геополітичні виклики та енергетична демаркація

Німеччина прагне повністю відмовитися від російського газу до 2027 року — це пріоритет ЄС. Проте економічна залежність від СПГ, навіть закупленого іншими шляхами, залишається серйозною пасткою.

До того ж нова поправка до закону про інвестиції може стримати спроби знову запустити експлуатацію трубопровідного постачання через Nord Stream, попри тиск з боку деяких консервативних кіл та промисловців.

Між контрактами та етикою

Поки Німеччина будує енергетичну незалежність, її влада перебуває між економічною необхідністю та політичною відповідальністю. У світі, де українська боротьба за суверенітет і європейська єдність вимагають чіткого курсу, постачання газу від агресора залишається суперечливим символом. У контексті підготовки до кліматичних викликів, екології та етичної зовнішньої політики — це питання як економічного вибору, так і морального вектора.

Більше новин читайте на GreenPost.