Загарбницькі війни можуть закінчуватися успішно для нападника лише у разі, коли агресор вірно оцінив військові можливості жертви, власні сили і міжнародну обстановку. Навіть атакувавши свідомо слабшого супротивника, нападник часто програє війну, якщо протилежна сторона знаходить підтримку від суттєвої частини міжнародного співтовариства.
Вже очевидно, що в поточній російсько-українській війні Кремль дуже недооцінив військовий потенціал України, а також готовність ЗСУ й українців загалом боротися за свободу та незалежність своєї держави. Згідно з доповіддю британських військових експертів Королівського інституту оборонних досліджень, росіяни планували захопити Україну за десять днів, що на тлі високоінтенсивної війни, що триває вже майже рік, виглядає фатальною помилкою. Про це йдеться в матеріалі «Дзеркала».
Крім того, є і неадекватна оцінка Москвою міжнародної ситуації, що склалася до моменту нападу. Починаючи агресію, Росія очікувала, що західні країни (або значна їх частина) відмовляться від підтримки України — змусити їх це зробити, зважаючи на все, Кремль планував за допомогою нафтогазового шантажу. За підсумком, однак, виявилося, що навіть дуже вразливі перед цим російським важелем вплив країни — такі, як Болгарія й особливо Польща — активно підтримують Україну та її збройні сили.
При цьому Україні навіть із міжнародною підтримкою навряд чи вдасться повністю розгромити агресора — як це було з Німеччиною та Японією під час Другої світової. Тут справа навіть не в площі Росії, її значних мобілізаційних ресурсах та досить сильному військово-промисловому комплексі. Козирним тузом у колоді російських переваг є один із двох найпотужніших ядерних арсеналів у світі. Поки що у світі немає прецедентів повного військового розгрому якоїсь із ядерних держав: ця «страховка» зберігає не лише величезні США, Росію чи Китай, а й невеликий Ізраїль, і Північну Корею, яка перебуває в майже повній міжнародній ізоляції.
Найімовірнішим виглядає варіант нічиєї, коли жодна зі сторін не досягне повністю своїх військових і політичних цілей. При цьому, зрозуміло, влада обох країн зможе заявити своїм громадянам про беззаперечну перемогу. Для України навіть без повного розгрому Росії це не виглядатиме перебільшенням, адже відображення агресії з боку «другої армії світу» та звільнення навіть частини захоплених раніше територій — це блискучий результат для країни, яку сильніший загарбник мав намір підкорити за десять днів.
Ситуація з повним визволенням Україною всіх територій, окупованих Росією з 2014 року (включно з Кримом), але без повного військового розгрому противника, теж виглядає цілком можливою. Подібні випадки в історії були. Під час холодної війни збройний опір В'єтнаму й Афганістану, які отримували суттєву міжнародну підтримку, дозволив їм повністю очистити свої території від військ США та СРСР відповідно (причому обидві країни, що зважилися на вторгнення, на той момент мали ядерну зброю). Понад те, після війни проти США В'єтнам зумів відбити ще й китайську агресію. Зрозуміло, в Україні та світі аналогічний результат буде розцінений як беззаперечна перемога Києва (чим він по суті і є). Але суто технічно цей сценарій ми віднесемо до нічиєї, оскільки він не має на увазі повного військового розгрому агресора.
Крім того, навіть у такому разі російська пропаганда зможе переконати своє населення у перемозі — у цьому допоможе повна плутанина із заявленими в різний час політичним і військовим керівництвом РФ цілями війни. Горезвісні «денацифікація» та «демілітаризація» України, позначені Путіним як цілі вторгнення у лютому 2022 року, до січня 2023 року змінилися на «припинення повномасштабних бойових дій», які, на його думку, ведуться на Донбасі з 2014 року. Після цієї заяви Путіна Росія навіть у разі залишення всіх захоплених українських територій зможе припинити війну, оголосити це досягненням позначених цілей і видати такий результат за перемогу тим своїм громадянам, які особливо ретельно стежать за рухами рук пропаганди.
Також нагадаємо, що «солдатів НАТО» не існує, але цей маніпулятивний пропагандистський штамп допомагає виправдати поразку РФ у війні — експерти.