Різноманітність генетичного матеріалу тварин і рослин продовжує зменшуватися — дослідження

Істоти одного виду мають схожий, але не однаковий генетичний матеріал: кожна тварина й кожна рослина є генетично унікальними. Ця форма різноманітності в межах виду зменшується в усьому світі. Це підтверджується найповнішим на сьогодні дослідженням генетичного різноманіття, яке австралійські дослідники опублікували в науковому журналі Nature, розповідає Die Zeit.

Для свого аналізу робоча група під керівництвом еволюційного біолога Кетрін Грюбер з Університету Сіднея проаналізувала дані про генетичний матеріал понад 600 видів тварин, рослин і грибів з 1985 року по сьогодні. Дві третини проаналізованих видів зазнали втрати генетичного різноманіття за цей період. Однією з головних причин стало знищення або модифікація середовищ існування. 

«Незаперечним є той факт, що біорізноманіття зменшується в усьому світі з безпрецедентною швидкістю», — цитує Грюбер у прес-релізі свого університету. Як вона та її команда змогли довести, це стосується і генетичного різноманіття всередині видів. Ця різноманітність важлива для пристосованості й адаптивності популяцій. Це особливо актуально, коли екосистеми змінюються, що надзвичайно прискорюється внаслідок зміни клімату.

Дослідницька група використала дані 882 досліджень з 1985 по 2019 рік, щоб створити глобальний огляд генетичного різноманіття 628 видів, включаючи 84,7 % тварин і 12,7 % рослин.

Згідно з результатами, найбільше постраждали птахи, за ними йдуть ссавці. Втрати серед наземних істот більші, ніж серед морських, де в деяких випадках навіть спостерігалося збільшення генетичного різноманіття.

Проблема вплинула на види незалежно від того, чи були вони занесені до Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення Всесвітнього союзу охорони природи (МСОП).

«Дві третини проаналізованих популяцій перебувають під загрозою зникнення, і менше половини з них отримували будь-які природоохоронні заходи», — підкреслила провідний автор дослідження Робін Шоу з Університету Канберри.

Якщо досліджувані тварини та рослини були захищені, то 23 % з них були захищені законами про охорону природи. Однак, згідно з дослідженням, ця найпоширеніша форма захисту мала незначний ефект.

Другий найпоширеніший захід дослідники називають «доповненням». Це стосується природоохоронних заходів, коли генетично збіднені популяції видів тварин або рослин збагачуються за рахунок особин з інших регіонів або зоопарків. Як приклади дослідники наводять реінтродукцію золотих коротконосих леопардів у Західній Австралії, звільнення песців із програм розведення в Скандинавії та переселення степових курей в існуючі популяції в Північній Америці. Возз'єднання відокремлених природних територій, наприклад, за допомогою коридорів для мігруючих видів, також вважається доповненням. У дослідженні ця форма захисту була єдиною, яка призвела до значного збільшення генетичного різноманіття порівняно з тими випадками, коли не було вжито жодних заходів.

У коментарі, також опублікованому в Nature, дослідники з Копенгагенського університету в Данії підкреслюють, що втрата генетичного різноманіття впливає не тільки на рідкісні чи зникаючі види. Досі біологи та природоохоронці переважно зосереджувалися на невеликих популяціях, коли йшлося про захисні заходи. Коментатори підтримують доповнення, але водночас застерігають: такий підхід також несе в собі ризик привнесення хвороб або неадаптованих генів чи порушення існуючої здорової генетичної популяції.

Те, що відкрила австралійська команда, по суті, не є чимось новим: науковці по всьому світу вже давно спостерігають втрату різноманітності в генетичному матеріалі багатьох видів. Особливістю цієї роботи є масштабність і детальність аналізу заходів з охорони природи. Серед іншого, дослідження дозволяє визнати, що лише комплексна охорона оселищ може уповільнити втрату біорізноманіття — але наявні закони про охорону природи явно не роблять цього достатньою мірою.

Більше новин читайте на GreenPost.