Реформа охорони здоров’я має враховувати, що 30 % українців не мають доступу до лікаря первинної ланки — експерт
А багато хто не має можливості доїхати за потреби до обласного центру.
Співголова Всеукраїнської Коаліції «Зупинимо туберкульоз разом», Голова правління БО «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко в коментарі GreenPost розкритикував національну політику у сфері туберкульозу. «Проблематика залишається в тому, що перший етап медичної реформи («реформи Супрун») фактично не завершений — а я його називаю проваленим, тому що приблизно 30 % громадян не мають сімейного лікаря. Тобто вони позбавлені того, що має бути: належного медичного спостереження, профілактики, ранньої діагностики туберкульозу. І зазвичай вони обмежені в медичному доступі. Другий етап медичної реформи — це те, що стосується протитуберкульозних закладів — також проводиться хаотично на національному рівні», — говорить Віталій Руденко.
Він згоден із наріканнями, що протитуберкульозні заклади в Україні не відповідають сучасним вимогам.
«Це справді так. Адже вони будувались ще у 60–70-х, а може, й раніше. Тому майже всі диспансери треба просто знести, а на їхньому місці побудувати нові, сучасні протитуберкульозні заклади, які відповідають усім сучасним вимогам інфекційного контролю, що будуть якісно надавати медичні послуги пацієнтам», — пропонує Віталій Руденко.
Експерт наголошує, що необхідно зрозуміти, скільки потрібно таких медичних закладів.
«На сьогодні протитуберкульозна реформа в Україні передбачає наявність одного фтизіатричного закладу в регіоні, але це добре лише наполовину — адже багатьом людям інфраструктура не дає змоги туди доїхати. Тобто яка виходить система: 30 % не мають доступу до лікаря первинної ланки, інші люди не можуть доїхати за потреби до обласного центру», — пояснює свою позицію Віталій Руденко.
Також ми розповідали, чому через COVID-19 повертаються печерні форми туберкульозу, які ми подолали ще у 90-х роках.
