Психолог розповідає, звідки беруться фейки

2 хв на прочитання19 Жовтня 2020, 11:05

І чому негативна інформація користується більшим попитом

Пандемія COVID-19 примусила людство нарешті зайнятися потрібними речами, які раніше начебто були не на часі. Про це у своєму інтерв’ю GreenPost розповіла Марія Бурдукало, психолог, кандидат психологічних наук.

Одна з таких речей – медіаграмотність: як перетравлювати ті потоки інформації, які на нас ллються з усіх інформаційних джерел, і як узагалі ними користуватися.

«Ми живемо в час, коли інформація розповсюджується дуже швидко. Якщо раніше про перемогу чи поразку в битві дізнавалися щонайменше за кілька годин, а то й на наступний день, і це вважалася шикарна швидкість, то наразі інформація про якусь подію доходить до нас за лічені секунди»,
– нагадує психолог.

Друга особливість інформації, яка постійно надходить, – те, що і стара при цьому нікуди не дівається.

«Вона продовжує існувати в просторі, і ми ніколи не знаємо, якої свіжості та інформація, яку ми дізналися щойно – вона остання чи це новини минулого сторіччя», – говорить Марія Бурдукало.

Окрім того, є ще фейки. Психолог розповідає, що вони можуть утворюватися не лише свідомо, а й через неграмотне користування інформацією або емоційне переживання якоїсь людини (бо навіть якщо інформація об’єктивна, то людина, яка її розповсюджує, несе свій емоційний вклад або суб’єктивне бачення).

Марія Бурдукало розповіла, чому негативна інформація викликає сильнішу реакцію. Річ у тім, що негативна інформація – це про виживання. Отримавши якийсь меседж, людина на нього реагує певним чином: якщо інформація позитивна (про те, що може задовольнити якісь потреби), людина думає, чи потрібно це їй, а якщо негативна, то спрацьовує емоційна сигнальна система, яка вмикає захисну реакцію: з’являється тривога, яка мобілізує всі ресурси організму для того, щоб захиститися від небезпеки.

«Бо що раніше ти попереджений, то раніше зможеш відреагувати і відповідно підвищити свої шанси вижити та мінімізувати втрати», – пояснює психолог.

Навіть якщо ця небезпека є аморфною або надходить у формі інформації, повідомлення, все одно наш мозок розцінює це як небезпеку.

«Тепер пандемія змушує повернутися нас до нашого емоційного єства, нашого давнього рептильного мозку, який відповідає за виживання, нарешті підключити кору головного мозку, яка відповідає за свідоме сприйняття та використання інформації», – пояснює психолог.

Раніше ми розповідали про те, що спільного між COVID-19 та політичною боротьбою.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: