Президент виступив перед представниками 70 держав світу і запевнив, що Україна посилить свою участь у глобальній боротьбі зі зміною клімату та надалі дотримуватиметься взятих на себе зобов’язань щодо ефективної імплементації Цілей сталого розвитку — 2030 і міжнародних кліматичних угод.
Він пояснив, що цьогоріч Україна особливо гостро відчула негативний вплив від зміни клімату: у низці регіонів тривала посуха знищила врожай, на сході країни сталися масштабні лісові пожежі, а на заході — руйнівні паводки.
«Готуючись до Конференції сторін Паризької угоди у Глазго, ми опрацьовуємо другий національно визначений внесок. На цій основі ми розглядаємо ціль з викидів парникових газів у 2030 році в усіх секторах економіки України в діапазоні від 36 до 42 % у порівнянні з 1990 роком, тобто скорочення на 58–64 %», — повідомив Володимир Зеленський.
От тільки із цифрами, які для доповіді Глави держави готувало Міндовкілля, вийшла суперечність.
Володимир Зеленський озвучив цілі щодо скорочення викидів парникових газів до 2030 року в діапазоні від 36 до 42 % у порівнянні з 1990 роком, які будуть подані Україною як Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2).
Робота щодо підготовки НВВ2 була розпочата ще у 2018 році. Влітку 2020 року Міндовкілля опублікувало Звіт з моделювання та представило чотири сценарії для НВВ2. Діапазон цілей за сценаріями розглядався від 27 % (найамбітніший сценарій) до 46 % (базовий). Для відповідних сценаріїв був підготовлений аналіз необхідних інвестицій, політик і заходів з реалізації.
Розрахунки обговорювалися з ЦОВВ, бізнесом і громадськістю.
Але для виступу президента Міндовкіллям було надано абсолютно інші цілі та показники. Як відбувався їх розрахунок, у профільному міністерстві не пояснили.
Елементарне порівняння цифр дозволяє зробити висновок, що розрахунок робився простим арифметичним методом — пошуком середньозваженого (27 % + 46 % = 73 % / 2 = 36,6 %), без аналізу необхідних ресурсів і шляхів досягнення цілей.
На ці цифри звернули увагу експерти та колишні очільники профільного міністерства.
Крім того, президенту не надали інформації, яку доцільно було озвучити на заході такого рівня, зокрема щодо обсягів скорочення викидів, яких уже досягла Україна (друге місце у світі, після США), щодо Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року, яку Україна подала 9-ою у світі (інші лідери заявляли своєю майбутньою ціллю тільки підготовку такої стратегії).
Також Володимир Зеленський нічого не сказав про готовність України до співпраці у сфері боротьби зі зміною клімату з іншими країнами та фінансовими інституціями.
Зараз під міністром захисту довкілля та природних ресурсів України Романом Абрамовським захиталося крісло. Так, 15 грудня спікер ВР Дмитро Разумков повідомив, що міністр захисту довкілля та природних ресурсів написав заяву про відставку. Водночас уже 16 грудня представники пропрезидентської фракції «Слуга народу» почали активно запевняти, що Роман Абрамовський далі залишиться на посаді міністра захисту довкілля, оскільки «активно бореться з вирубкою лісів».
Невідомо також, чи знає президент про ситуацію про некоректність його доповіді на Міжнародному саміті кліматичних амбіцій (Climate Ambition Summit). Навряд чи дані для доповіді глави держави на міжнародній арені готували без відома Романа Абрамовського.
До слова, ГО "Екодія" також обурилась виступом Зеленського:
ДОВІДКА: Міжнародний саміт кліматичних амбіцій (Climate Ambition Summit) — 2020 присвячений п’ятій річниці Паризької кліматичної угоди (2015) та підготовці до наступної кліматичної Конференції ООН зі зміни клімату (СОР26), яка відбудеться у Глазго (Велика Британія) у листопаді 2021 року.
Головують на заході прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте, президент Чилі Себастьян Піньєра та Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
Відповідно до статті 4 Паризької угоди сторони мають повідомляти свій національно визначений внесок кожні п’ять років, вказуючи на прогрес у порівнянні з поточним внеском, та відображати максимальні амбіції та можливості у світлі національних обставин. Відповідно до першого національно визначеного внеску України до Паризької угоди наша країна взяла на себе зобов’язання не перевищити 60 % у 2030 році від рівня викидів парникових газів у 1990 році (або скорочення на 40 % показників 1990 року без урахування сектору «Землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство»).
Відомо, сьогодні Верховна Рада України зняла з порядку денного розгляд звільнення Романа Абрамовського з посади міністра захисту довкілля та природних ресурсів.
Нагадаємо, учора після ухвалення бюджету до Ради надійшло дві заяви про звільнення міністрів — Сергія Бессараба (Мінветеранів) та Романа Абрамовського.