Мільйони працівників санітарно-гігієнічних служб в країнах, що розвиваються, змушені працювати в умовах, що представляють собою загрозу для їхнього життя і здоров'я, принижують гідність і порушують їх права, говориться в доповіді Всесвітньої організації охорони здоров'я за участю Міжнародної організації праці.
Працівники санітарно-гігієнічної галузі виконують найважливішу для суспільства функцію, без якої неможлива охорона здоров'я людини. Водночас вони виявляються знехтуваними, знедоленими й скривдженими членами суспільства, які виконують свою роботу без необхідного обладнання, засобів захисту і юридичних прав.
Доповідь про тяжке становище працівників санітарно-гігієнічних служб підготовлена спільно Міжнародною організацією праці, Світовим банком і Всесвітньою організацією охорони здоров'я для підвищення обізнаності про принизливі для людської гідності умови праці цієї категорії працівників і як стимул для зміни ситуації.
Щороку через антисанітарні умови від діарейних хвороб помирає до 432 000 чоловік; антисанітарія також сприяє передачі таких хвороб як холера, дизентерія, черевний тиф, гепатит А і поліомієліт. Працівники санітарно-гігієнічних служб займаються прибиранням туалетів, видаленням нечистот з вигрібних ям та септиків, прочищенням каналізаційних труб і люків і експлуатацією насосних станцій та очисних споруд. Вони стоять на сторожі здоров'я і благополуччя населення у всьому світі і, як і всі люди, мають право на здоров'я.
Перед похованням або утилізацією фекальні стоки повинні належним чином знешкоджуватися. Однак при видаленні нечистот вручну працівники часто не забезпечуються спеціальним обладнанням і засобами захисту, безпосередньо стикаючись з відходами людської життєдіяльності і піддаючи себе ризику різноманітних інфекцій і впливу інших небезпечних для здоров'я чинників.
На таку роботу нерідко влаштовуються неофіційно, без гарантій прав та соціального захисту. Нерідко вона оплачується в мізерному розмірі або не оплачується взагалі, про що свідчать деякі працівники, які отримують в обмін за свою працю не гроші, а їжу. Обслуговування санітарних систем часто викликає бридливе ставлення суспільства і виконується в нічні години.
У доповіді наводяться позитивні приклади із офіційним визнанням і системної організації роботи санітарно-гігієнічних служб. У ньому також намічено чотири ключові напрямки дій країн та їхніх партнерів по розвитку: реформування політики, законодавства та регулювання; розробка і введення в дію практичних інструкцій для працівників; інформаційно-роз'яснювальна робота і розширення прав і можливостей працівників санітарно-гігієнічної сфери в інтересах відстоювання ними своїх прав; збір якісних фактичних даних про стан санітарно-гігієнічного обслуговування і накопичений передовий досвід.
У Південній Африці, наприклад, працівники як державних, так і приватних служб зобов'язані дотримуватися загальнонаціональних трудових нормативів і забезпечуються належним обладнанням та підготовкою.
Всесвітня організація охорони здоров'я має намір зробити кількісну оцінку чисельності трудових ресурсів в санітарній сфері і визначити приблизні показники тягаря хвороб, з яким стикаються її працівники.
Багато з проблем, що стоять перед працівниками санітарно-гігієнічних служб, обумовлені їх непомітністю в суспільстві. Лише деякі країни, що розвиваються, мають будь-які норми, що стосуються захисту цієї категорії трудящих. Навіть при наявності законодавчих норм уряди можуть не мати фінансових або технічних засобів для їх дотримання, що ще більше посилюється неформальним характером такої зайнятості.
Для досягнення мети в галузі сталого розвитку по забезпеченню 2030 року кожної людини повсюдним доступом до чистої води, якісними туалетами і належними засобами гігієни світовій спільноті потрібно значно збільшити кількість працівників санітарно-гігієнічних служб, для яких створені безпечні, здорові і гідні умови праці. Безпечні умови праці та повага до гідності тих, хто забезпечує експлуатацію і обслуговування захищаючих наше здоров'я санітарно-гігієнічних систем, повинні стати незмінним атрибутом безпечної санітарії.