Посухи у зоні болот: Полісся волає про допомогу
28.01.2020 Автор: Олег Листопад
Посухи охоплюють не лише південь та центр України, а значно (до 200 км) просунулися на північ. Це призвело до зникнення так званої зони Полісся, яка у агро-кліматичному зонуванні території України від 1986 року належала до зони значного зволоження. Про це GreenPost повідомила співголова неурядової організації "Глобальне водне партнерство–Україна" Ганна Цвєткова, коментуючи проблему загрози цьогорічної посухи та неврожаю.
«Досвід участі Глобального водного партнерства–Україна (ГВП) у впровадженні програми Всесвітньої метеорологічної організації щодо інтегрованого управління посухами у 2013-2015 роках свідчить, що посухи - це найбільш поширене у часі та по території України надзвичайне природне явище», – зазначила Ганна Цвєткова.
Також вона зазначила, що потепління в Україні має
прискорені темпи ніж загальносвітове. Кількість опадів в Україні в середньому
за рік залишилася незмінною, але вони дуже нерівномірно розподіляються у часі.
Замість випадати тривалий час і поступово, дощі, наприклад, випадають у великій
кількості за дуже короткий час (злива). Ґрунт не встигає насититися вологою,
вода стікає практично в море.
На переконання Цвєткової, цьогоріч ситуація ще більш ускладнилася. Пов’язано це із скороченням кількості опадів в осінньо-зимовий період. Для попередження посух "Глобальне водне партнерство–Україна" рекомендує, зокрема, відновити природні екосистеми Полісся в північних областях України, де за радянських часів широко велися роботи з осушення, знищувалися водно-болотні угіддя.
Нагадаємо, що з метою охорони здоров’я та добробуту громадян від ризиків і наслідків кліматичних зміни Уряд створив міжвідомчу робочу групу з подолання наслідків зміни клімату.
Довідка GreenPost:
Ганна Цвєткова закінчила в 1982 році біологічний факультет Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Фізіологія і біохімія рослин». Працювала науковим співробітником Інституту гідробіології Національної академії наук України, координатором антиядерної програми Грінпіс–Україна. З 1999 – національний координатор водних програм Всеукраїнської екологічної організації «Мама-86». Співзасновник неурядової організації «Глобальне водне партнерство–Україна».
