Постійне відеоспостереження непомітно змінює роботу мозку – дослідження

3 хв на прочитання11 годин тому
Вплив камер спостереження на мозок: нове дослідження. Фото:

Усвідомлення постійної присутності камер відеоспостереження на підсвідомому рівні підвищує увагу до соціальних сигналів.

Епоха тотального відеоспостереження, в якій ми живемо, оснащена не лише всюдисущими камерами у громадських місцях, але й інтелектуальними технологіями, здатними миттєво ідентифікувати особу. Хоча це і сприяє підвищенню рівня безпеки, нове дослідження австралійських нейробіологів з Технічного університету Сіднея виявило, що постійна присутність камер відеоспостереження має глибший вплив на нас, ніж ми могли собі уявити, змінюючи роботу мозку на підсвідомому рівні, повідомляє ITC.

Результати дослідження показали, що саме усвідомлення того факту, що за нами ведеться спостереження, несвідомо загострює нашу увагу до того, як нас сприймають інші. Людський мозок має добре розвинену здатність швидко визначати напрямок та характер погляду іншої людини, що є ключем до соціальної орієнтації. Це допомагає нам розрізняти друзів та ворогів, інтерпретувати емоції та прогнозувати наміри.

Ймовірно, відчуття постійного відеонагляду непомітно підсилює цю вроджену здатність, тримаючи мозок у стані постійної підвищеної готовності до соціальних сигналів. В експерименті австралійських нейробіологів взяли участь 54 студенти старших курсів. Їм було запропоновано виконати візуальне завдання під наглядом відеокамер. Контрольна група виконувала аналогічне завдання без відеоспостереження.

Учасникам обох груп демонстрували зображення облич, що дивилися прямо або вбік. Для дослідження неусвідомлених реакцій мозку науковці застосували метод безперервного придушення спалахів. Цей метод передбачав демонстрацію зображення обличчя лише одному оку учасника, тоді як інше око сприймало швидко миготливий малюнок. Вимірюючи час, необхідний для усвідомлення зображення обличчя, дослідники змогли оцінити, як мозок обробляє візуальну інформацію ще до того, як вона потрапляє до свідомості.

Результати експерименту, опубліковані в журналі Neuroscience of Consciousness, виявили, що учасники, які знали про відеоспостереження, розпізнавали обличчя в середньому на одну секунду швидше за тих, хто не перебував під наглядом. Важливо відзначити, що це прискорення відбувалося непомітно для самих учасників. При цьому, розглядаючи нейтральні зображення, такі як геометричні фігури, жодного прискорення реакції не спостерігалося.

Дослідники інтерпретують ці результати як свідчення впливу постійного спостереження на нейронні мережі мозку, відповідальні за обробку соціальної інформації. Підвищена чутливість до погляду є характерною ознакою деяких психічних розладів, включаючи соціальний тривожний розлад та психоз. У зв'язку з цим, науковці попереджають, що повсюдне відеоспостереження може потенційно посилювати подібні стани та сприяти розвитку інших проблем з психічним здоров'ям.

Окрім того, відчуття постійного перебування під наглядом може викликати хронічний стрес та негативно впливати на ментальне благополуччя. Цікавим є той факт, що більшість учасників експерименту стверджували, що не відчувають занепокоєння через спостереження, проте їхній мозок демонстрував протилежну реакцію, постійно фіксуючись на соціальних сигналах. Ця невідповідність між усвідомленим сприйняттям та реакцією мозку підкреслює, наскільки легко ми адаптуємося до постійного спостереження, вважаючи його звичайною частиною сучасного життя, навіть не помічаючи його присутності на свідомому рівні. Однак наш мозок, тим не менш, постійно пристосовується до цієї нової реальності, тонко налаштовуючи наше сприйняття світу.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: