Конференція СОР 26 завершилася схваленням глобальної угоди про прискорення дій щодо клімату. Головна мета угоди — не допустити збільшення середньої температури повітря на планеті на 1,5 °С вище від доіндустріальних рівнів.
Про деталі перемовин і підсумки йдеться в матеріалі Лариси Білозерової. Журналістка говорить, що складність переговорів підтверджує той факт, що вони тривали на день більше запланованого.
У повідомленнях британських ЗМІ йдеться, що делегати COP26 досягли прогресу у скороченні викидів та адаптації до змін клімату, але не змогли дійти згоди щодо термінів відмови від вугілля.
Серед ключових положень кліматичного пакету, прийнятого у Глазго, називають домовленість щодо перегляду НВВ на кліматичному саміті у 2022 році в Єгипті та в наступному 2023 році. За словами організаторів це означає, що країни, які відстають з амбітністю заходів щодо скорочення викидів, мають час на перегляд своїх зобов’язань.
Експерти підрахували, що сукупні цільові показники зі скорочення викидів, які країни презентували на COP26 у Глазго, можуть призвести до передбачуваного нагрівання на 2,4 °C вище за доіндустріальні рівні, що набагато перевищує ціль у 1,5 °C, встановлену у Паризькій угоді 2015 року.
Крім того, на конференції прийняли рішення, що розвинені країни з державних і приватних джерел виділятимуть бідним країнам допомогу на заходи з адаптації до кліматичних змін і скорочення викидів. Протягом п’яти наступних років фінансування для країн, що розвиваються, досягне $ 500 мільярдів.
Україна
В межах СОР26 українська делегація провела два заходи із презентації національної кліматичної політики.
У перші дні конференції Україна організувала панель «Ukraine 2030 — journey to green transition», де презентувала не тільки урядові плани щодо скорочення викидів, але і представила, як окремі бізнеси готуються до нових економічних умов із введенням СВАМ, інвентаризуючи власні викиди й обговорюючи ціноутворення на вуглець в Україні.
Другій публічний захід «Дорожня карта НВВ2 України — шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості» відбувся 6 листопада. На ньому обговорювали можливі шляхи досягнення цілей оновленого НВВ і декарбонізації економіки України.
На СOP26 Україна заявила про рішення відмовитись від використання вугілля для виробництва енергії до 2035 року. Для розвитку міжнародного партнерства в цьому напрямі Україна 3 листопада разом ще із 28 країнами приєдналась до коаліції Powering Past Coal Alliance (PPCA). Наразі до РРСА входить 165 країн.
Українська делегація на форумі провела переговори з кількома міжнародними фінансовими інституціями щодо фінансування декарбонізації.
Під час СОР26 українські переговорники узгодили з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) підхід до реалізації оновленого НВВ та підтримку банку. ЄБРР планує збільшити фінансування екологічних проектів щонайменше до 50 % до 2025 року.
За словами віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної «зелений» перехід України потребуватиме приблизно 10 млрд євро щорічно протягом наступного десятиріччя. Вона відмічає, що частково ці кошти будуть мобілізовані на національному рівні, ще частину — Україна розраховує залучити за допомогою міжнародних фінансових інституцій.
Сподівання України на створення спеціального фонду обсягом приблизно $ 100 млн для країн, що розвиваються, під час СОР26 не справдилися, хоча сторони планують повернутись до розгляду цього питання у 2024 році.
Конференція показала, що протидія глобальній зміні клімату неможлива без мобілізації всіх країн, міжнародної координації та підтримки, співпраці між урядом і бізнесом, обміну інноваціями та технологіями.
Фінальний документ, за словами учасників, отримав змішану реакцію — від розчарування через брак амбіційності до стриманого оптимізму.
Важливим питанням для України залишається доступ до кліматичних фінансів, це завдання Україна ставить собі на наступні кліматичні конференції.
Нагадаємо, що Грета Тунберг розкритикувала підсумки кліматичного саміту COP26 у Глазго.