Оранка чи пасовище: чи варто чіплятися за титул «житниці світу», взявши курс на ЄС

Природоорієнтовані рішення — це не лише про захист довкілля, а ще й про економічне зростання. Еколог Української природоохоронної групи Катерина Гарбарчук розповідає про те, як захист пасовищ може допомогти Україні в розвитку і чому це рішення важливо втілювати саме зараз.

Шкідливий міф про «житницю світу»

Нав'язана думка про те, що Україна — аграрна країна, стала «узаконенням» безжальної експлуатації земель. Станом на 2019 рік сільськогосподарські землі займають майже 70 % площі України, з яких 79 % припадає на ріллю. Однак це не точні дані — щороку на супутникових знімках з'являються нові світлі плями, що свідчать про чергову оранку земель. Водночас у Міністерстві аграрної політики та продовольства України гордо говорять про те, що у 2021 році продукція агропромислового комплексу становила найвищу частку в експорті — 41 %, а також склала майже 14 % ВВП країни (27,7 мільярдів доларів).

Попри «здобутки» соціально-економічний розвиток сільських територій залишається низьким. Причина в тому, що землею користуються агрохолдинги та великі підприємства. Приблизно 70 аграрних підприємств зосередили у своїх руках 25 % ріллі, вирощуючи виснажливі для землі зернові й олійні культури переважно без дотримання сівозмін та інших зелених практик. Як наслідок — межа полів подекуди сягає приватних парканів, а деякі села залишилися без пасовищ — ті буквально зникають під настирливими плугами агрохолдингів. 

У 2018-2021 роках 4 млн га земель передали громадам. Отримавши землю, частина громад продала її на земельних торгах. Керувалися тим, що, мовляв, це дасть змогу наповнити бюджет, надати робочі місця та сприяти розвитку сільської місцевості. Але технології розвиваються — сьогодні існує техніка дистанційного керування, що зовсім не гарантує створення робочих місць у селах.

За даними Держгеокадастру, станом на 1 липня 2021 року середня вартість орної землі в Україні становила трохи більше 48000 гривень за гектар, а вартість оренди державних чи комунальних земель не перевищувала 4000 гривень за гектар на рік. Насправді слабеньке таке підтримання розвитку сільських територій.

Саме тому час впроваджувати альтернативні розорюванню рішення в розвитку сільського господарства, а наратив про житницю світу залишити в СРСР.

Пасовища та охорона довкілля

Тема охорони довкілля та протидії змінам клімату, навіть попри повномасштабну війну, на часі. Останні дослідження показали, що луки та степи мають вирішальне значення для підтримки екосистем і біорізноманіття: вони утримують вологу, запобігають ерозії ґрунту й опустелюванню, є середовищами існування диких тварин, поглинають та акумулюють вуглець. Утім, ці екосистеми швидкими темпами перетворюються на орні землі. Водночас через російсько-українську війну приблизно 20% сільгоспземель стали постійно або тимчасово непридатними для вирощування культур. І, ймовірно, влада намагатиметься компенсувати втрати в сільському господарстві коштом розорювання нових територій.

Євроінтеграція в полях

Цьогоріч Україна стала кандидатом на вступ до ЄС. Починається  складний етап адаптації законодавства до європейських норм, а головне — початок господарювання з усвідомленим ставленням до довкілля. На фермерів покладуть завдання стати менеджерами сільської місцевості. Хоча ми — демократична країна, і у фермерів, звісно, залишиться вибір:

• продовжувати вести радянське виснажливе землекористування;
• впроваджувати зелені практики, які додатково фінансуються ЄС.

За Європейською Зеленою Угодою (European Green Deal) та Спільною сільськогосподарською  політикою ЄС (Common agricultural policy) фермери можуть отримувати прямі зелені виплати за дотримання практик, які сприяють досягненню екологічних і кліматичних цілей ЄС. Зокрема і на підтримку постійних пасовищ.

Загальний обсяг асигнувань на спільну сільськогосподарську політику для країн ЄС становить €386,6 млрд у період з 2021 до 2027 років. До прикладу, польські фермери за дотримання перерахованих екологічних практик у 2021 році могли отримати 200 євро зелених виплат від Європейського Союзу за гектар землі.

До речі, на утримання постійних пасовищ також виділяються вуглецеві сертифікати, тому фермери, які братимуть участь у програмах, зможуть продати квоти компаніям, що прагнуть компенсувати викиди вуглецю. Пасовища, залежно від трав'янистих угруповань, з яких вони складаються, можуть можуть поглинати 1,7-3,1 тонни CO²/га/рік. Задля досягнення цілей Паризької угоди ціна за одну тонну CO², який залишиться в ґрунті, визначена в діапазоні 40-80 доларів.

Стратегією з біорізноманіття ЄС до 2030 року передбачається, що до її завершення 30 % земель Європи перебуватимуть під охороною. В Україні наразі цей показник у понад чотири рази менший: менш як 7 % площі країни мають природоохоронний статус. На заходи, передбачені цією Стратегією, виділятиметься 20 мільярдів євро на рік з фондів ЄС і національного фінансування. Тобто громадам стане економічно вигідно збільшувати площі під охороною та впроваджувати природоорієнтовані рішення.

Також після вступу до ЄС Україна отримає фінансування на заходи збереження  видів і оселищ Смарагдової мережі, яка стане частиною Natura 2000 (мережі охоронних ділянок на території країн-членів Європейського Союзу). На управління мережею союз щороку інвестує 6 мільярдів євро. Такі значні кошти ЄС виділяє не просто так — там змогли оцінити вартість природи через механізм так званих екосистемних послуг. Серед таких послуг:

• депонування вуглецю,
• регуляція клімату,
• забезпечення водними ресурсами,
• збереження біорізноманіття, зокрема комах, які запилюють рослини, та тварин, які підвищують родючість ґрунту,
• туристичні послуги та інші.

Загальний дохід від екосистемних послуг становить понад 200 мільярдів євро. І в їхній реалізації теж допоможуть пасовища.

2020 року Комісія ЄС опублікувала результати загальноєвропейської оцінки екосистем, які показали, що 50 % земель, на яких вирощують комахозапильні культури, потерпають від дефіциту запилення. Найкращим способом виправити ситуацію є створення природних пасовищ, які слугують оселищами для комах, поблизу орних земель. У такому випадку, звісно ж, не можна використовувати пестициди й інсектициди для обробітку полів. Комісія ЄС розрахувала, що економічна цінність комах-запилювачів для вирощування сільськогосподарських культур становить приблизно 3,7 мільярда євро на рік.

Також території Natura 2000 стали привабливими для здійснення туризму, відпочинку, проведення спортивних і культурних заходів. Підраховано, що у 2006 році туристи витратили 50-85 мільярдів євро, відвідуючи об'єкти Natura 2000. Ці кошти в Євросоюзі витрачають на створення до 8 мільйонів робочих місць, підтримання належного стану природних територій, облаштування місць відпочинку, прокладання екологічних стежок та інші супутні витрати.

Охорона природи — це не суцільні заборони. Поєднання збереження природи та господарської діяльності є економічно вигідним. Урешті, створення та збереження пасовищ у найближчій перспективі:

• допоможе протидіяти кліматичним змінам;
• збереже природні території та біорізноманіття;
• дозволить виконати міжнародні зобов'язання;
• сприятиме розвитку туризму;
• забезпечить економічний розвиток громад.

Поки всі ми з натхненням і вірою чекаємо на перемогу, саме зараз час планувати подальший стійкий природоорієнтований розвиток України. Перед фермерами та громадами стоїть вибір — продовжувати жити по-старому, максимально розорюючи землі, чи спробувати зберегти їх, аби розвиватися, заробляючи на зелених практиках.

Також ми розповідали, що Держекоінспекція дослідила майже 3000 проб вод і ґрунтів.