Лише п’ять днів знадобилось ООН і Ердогану, щоби спустити Росію з небес на море і поставити в рамки «Чорноморської зернової ініціативи». Про це розповідає Центр стратегічних комунікацій.
Москва заявила, що повертається до так званої зернової угоди. Приводом для цього, за офіційним трактуванням МО РФ, стали «письмові гарантії України, що вона не буде використовувати гуманітарні коридори у військових цілях».
Насправді все було влаштовано так, аби «Путін зберіг обличчя». Ось коротка хронологія того, як він його втрачав.
Росія вийшла з «зернової угоди» 29 жовтня, двічі змінюючи офіційне пояснення свого виходу.
31 жовтня Кремль змінив уже не пояснення, а трактування — «призупинення участі Росії у «зерновій угоді».
2 листопада Москва вже повернулася в «зернову угоду».
Вся ця «легенда прикриття» недорозвідника Путіна, крім того, що реально Ердоган вказав йому на його місце у «зерновій угоді», свідчить про те, що у російського диктатора дійсно не вистачає реальних важелів впливу на глобальний порядок денний.
Так, Росія ще може суто на пропагандистському рівні поволати, що через її вихід із зернової угоди, наприклад, у Британії (чомусь) майже вдвічі подорожчають продукти з пшениці, і стверджувати, що «читачі Daily Mail звинуватили Зеленського у воєнному злочині через зрив зернової угоди».
Але на серйозному рівні вже всі знають, що це за «читачі», які коментарі вони залишають, скільки це коштує і взагалі як працює вся ця (особливо на британському рівні) недалекосяжна кремлівська пропаганда.
У будь-якому разі «повернення в зернову угоду» вкладається в стару перевірену московську схему: спочатку «Київ за три дні», а потім «кардинальне скорочення воєнної активності» з переходом в останній «крок доброї волі». Тільки раніше це було на полі бою, а тепер на дипломатичному.
Коли журналісти запитали президента Туреччини Ердогана: «Як йому вдалося вмовити Путіна?», він загадково відповів, що «спочатку розповість це Байдену».
Цілком вірогідно, що це вже репетиція великої світової «спецоперації з «примусу Росії до миру». І дуже може статися так, що, коли її час прийде, у Путіна взагалі не залишиться жодного коридору для маневру. Навіть зернового.
Раніше ми вже розповідали про ситуацію з експортом зерна: перемовини з Шойгу та відвантаження збіжжя.