«Необов'язково спалювати, достатньо наробити дірок»: ЗСУ використовують картонні дрони — ось чому це загроза для російської авіації
Цей БПЛА існує у кількох версіях під різні бойові частини — наприклад, проти піхоти, техніки чи авіації.
27 серпня 2023 року ЗСУ атакували аеродром у Курську дронами — причому проросійські джерела визнали, що літальні апарати виготовлені з картону і поставлені українцям з Австралії. Згодом у СБУ підтвердили, що завдають ударів картонними безпілотниками, і розкрили деякі їхні характеристики. «Дзеркало» розбирається, що за нова зброя з'явилась у ЗСУ і на що вона здатна.
Звідки відомо про картонні дрони?
27 серпня 2023 року видання «РБК-Україна» написало про масовий наліт дронів на аеродром під Курськом. Видання повідомило, що безпілотники влучили по п'яти винищувачах російської авіації — чотирьох Су-30СМ і одному МіГ-29, а також по зенітних засобах. Спланувало все, як стверджує «РБК-Україна», 13 Головне управління СБУ.
Згодом американська преса опублікувала супутникові знімки курського аеродрому — на кадрах не було слідів пожеж (це буде пояснено нижче).
А проросійський блогер, пов'язаний із Повітряно-космічними силами РФ, написав, що для атаки використовувалися безпілотники виробництва австралійської компанії SYPAQ, які постачаються в Україну. Доказів він не надав.
Про безпілотники, поставлені з Австралії, відомо, що коштують вони 3500 доларів за штуку, робляться з вощеного (натертого, просоченого воском) картону і можуть нести до 3 кг вибухівки. Вони поставляються в розібраному стані та дуже швидко збираються просто на місці (використовується лише клейка стрічка та гумки). У рух безпілотник приводиться електродвигуном, батарея якого дає змогу відлетіти на 120 км.
Авіаційний експерт Валерій Романенко зазначав, що такі апарати можуть використовуватися для відволікання засобів ППО, оскільки вони набагато дешевші за зенітні ракети.
Щоправда, як ударні дрони картонні БПЛА взагалі не замислювалися. Дрон Corvo (він називається саме так) — це дешевий малопомітний безпілотник, завданням якого є таємна доставка невеликих вантажів групам на передовий і в тилу ворога.
Для цього він робиться з матеріалів, погано видимих на радарі (картон належить саме до таких) і має два режими — маловисотний політ з увімкненим двигуном або планування з вимкненим. Політ безпілотника передбачається автономним, за заздалегідь складеною програмою.
Спочатку припускали, що Австралія в цьому випадку може бути ні до чого. По-перше, переробка спочатку цивільних безпілотників у дрони-камікадзе й удари ними по території Росії можуть викликати питання у сторони, що поставляє. По-друге, виробництво дронів із вощеного картону зовсім не виглядало неймовірним хайтеком — тут важливіша сама ідея, а не використання якихось рідкісних чи дорогих матеріалів. Україна цілком могла освоїти виробництво картонних безпілотників сама.
Безпілотники від СБУ
31 серпня з'явилися відомості, які повністю підтвердили цю версію, — відомий журналіст Юрій Бутусов опублікував відео від джерел у СБУ. На кадрах видно випробування картонного безпілотника (сам дрон на відео заблюрений — українська сторона не поспішає розкривати його зовнішній вигляд). Однак видно, що, вибухаючи, безпілотник-камікадзе вражає значну площу дрібними осколками.
Згодом з'явилися й подробиці. Відомому українському каналу «Телебачення Торонто» дав інтерв'ю представник компанії — розробника картонних безпілотників, які вдарили по Курську. За його словами, розробка ця українська і роботи над нею тривають уже приблизно рік. Удар такими дронами по летовищу він назвав тестуванням можливостей безпілотника (який існує у кількох версіях під різні бойові частини — наприклад, проти піхоти, техніки чи авіації).
Також розробник вніс ясність щодо того, чим дрон-камікадзе вражає цілі. Це маленькі кульки з карбіду вольфраму — одного з найтвердіших сплавів у світі. Така «вольфрамова картеч» з осені минулого року використовується ЗСУ — бойову частину зі 182 000 кульок мають ракети М30А1 для реактивних систем HIMARS, поставлені українським військовим наприкінці вересня 2022 року.
Зазвичай бойова частина з вольфрамовими вражаючими елементами використовується «Хаймарсами» для знищення живої сили чи артилерії на позиції (ці цілі слабо броньовані чи взагалі не мають захисту, тому їх досить легко вразити такими кульками). Після вибуху безпілотника з вольфрамовою картеччю на поверхні аеродрому не залишається жодних слідів і нічого не спалахує — цим можна пояснити, що супутникові знімки авіабази в Курську не показали наслідків пожежі.
Чим можуть бути небезпечні для Росії нові дрони?
Зважаючи на все, це вкрай ефективна зброя проти авіації, що стоїть на аеродромах. Хоча картонний дрон не може літати далеко (безпілотники з електромоторами взагалі не призначені для перельотів на сотні кілометрів — батареї не вистачить) і не має величезного заряду вибухівки, він має інші вирішальні переваги.
По-перше, дрон складається з радіопрозорих матеріалів (насамперед із картону) і погано видний на радарі. Звісно, повністю невидимим безпілотник не є (мотор, система навігації й інша начинка зроблена з матеріалів, які радар бачить непогано), але помітити його суттєво важче, ніж переважну більшість інших БПЛА.
По-друге, він летить за заздалегідь закладеною програмою, і його важче придушити системами радіоелектронної боротьби та перехопити керування.
І по-третє, схоже, українцям вдалося правильно підібрати «боєголовку» для таких атак. Хмара кульок із карбіду вольфраму накриває велику територію — тобто дрону, що долетів до аеродрому, не треба влучати просто в літак, а достатньо вибухнути приблизно над ним. А вольфрамові елементи, що летять із величезною швидкістю, без проблем проб'ють тонкостінну алюмінієву трубу з обладнанням усередині (тобто літак).
Волонтер та спеціаліст з безпілотників Юрій Касьянов зазначив у своєму каналі, що ідея невеликих БПЛА з такою бойовою частиною є вельми життєздатною.
«Для ураження літака противника на аеродромі зовсім необов'язково його спалювати, достатньо наробити в ньому дірок, зробити з нього решето, і він уже нікуди не полетить», — пише він.
Тому масове використання дронів-камікадзе з картону з осколковою бойовою частиною цілком може призвести до дуже неприємної ситуації для літаків Росії. Цієї проблеми вдалося б уникнути, якби на російських авіабазах розташовувалися міцні ангари, в яких можна сховати авіацію. Проте насправді таких споруд немає чи майже немає.
Поки що замість цього для російських літаків використовують більш дешевий захист — до стратегічних бомбардувальників Ту-95 почали прикріплювати покришки. Згодом ідею «масштабували», додавши шини ще й на винищувачі-бомбардувальники Су-34.
Розробник українських картонних БПЛА, який дав інтерв'ю «Телебаченню Торонто», вже охарактеризував ідею захищатися покришками як не дуже ефективну — за його словами, такими заходами можна хіба що притиснути літак до землі, якщо його здуває, а надійної броні проти карбіду вольфраму з гуми не вийде.
Нагадаємо, ЗСУ вдарили по аеродрому в Курській області модернізованими «картонними» дронами-камікадзе: що про це відомо.
