Немає причин відмовлятися від дрімання вранці, говорять науковці
Як звичка переставляти будильник впливає на якість сну, настрій і когнітивні здібності людей.
Фахівці в галузі психології та клінічної неврології зі Стокгольмського університету та Каролінського інституту з'ясували, як звичка переставляти будильник впливає на якість сну, настрій і когнітивні здібності людей. Про це розповідає лікар Олександра Литкіна.
Спершу науковці анонімно опитали майже 2 тисячі добровольців з усього світу, щоб дізнатися, кому це властиво. Їхні здогади підтвердилися: «досипання» вранці — часте явище. 69 % учасників повідомили, що хоча б інколи встановлюють кілька будильників або використовують функцію повторного дзвінка.
Особливо люблять «поспати ще трохи» молодь і «сови». Середній час ранкового «досипання» становив 22 хвилини, а загалом тривалість коливалася від 1 до 180 хвилин. Також з'ясувалося, що для практикуючих цю поведінку характерне почуття сонливості вранці та більш короткий сон. Саме з цією категорією людей науковці продовжили свій експеримент, виключивши тих, хто має труднощі із засинанням, сильне хропіння чи інші проблеми зі здоров'ям.
До експериментальної групи увійшла 31 людина. Вони провели три ночі у лабораторії дослідження сну. Після цього учасники спали там ще двічі, з паузою між двома ночами від двох днів до двох місяців. На ранок вони мали два режими пробудження: перший — із півгодинним дріманням після спрацювання будильника і трьома повторними сигналами, другий — із підйомом відразу після дзвінка у встановлений час. Після остаточного пробудження в учасників вимірювали рівень кортизолу (гормон стресу), а також проходили когнітивне тестування. Крім того, після кожного тесту добровольці оцінювали свою сонливість, докладені зусилля, працездатність і настрій.
За результатами експерименту науковці встановили, що хоча сон учасників переривався протягом дозволеної півгодинної дрімоти, більшості вдалося «доспати» досить багато — понад 20 хвилин. Важливо, що в результаті дрімоти ніхто з учасників не прокидався безпосередньо з фази повільного сну (як це можливо при необхідності негайного підйому по будильнику). Крім того, після остаточного пробудження випробувані дещо краще виконували когнітивні тести. Дослідження не виявило вираженого впливу дрімоти на рівень кортизолу у слині, ранкову сонливість, настрій чи структуру нічного сну. Результати показали, що немає причин відмовлятися від ранкового дрімання — це не небезпечно вранці.
